Повний фінансовий штиль

Надходження валюти до України нині суттєво перевищує її відтік. При цьому українці виробили достатній імунітет до негативних прогнозів — про це свідчить скорочення попиту на готівкову валюту і зростання депозитів.

Усупереч трагічним прогнозам політиків, експерти не вбачають і загрози зростання інфляції. «Є всі підстави вважати, що до кінця нинішнього року інфляція залишиться на нинішньому рівні, — сказав голова Національного банку України Ігор Соркін. — Наступного року вона також буде поміркованою і не перевищить середньострокової мети, визначеної у головних напрямах кредитно–грошової політики».

За словами Соркіна, у цілому до кінця року чистий приток капіталу по фінансовому рахунку повністю перекриє дефіцит поточного рахунку. «Ми прогнозуємо подальше скорочення дефіциту поточного рахунку, — сказав головний банкір України. — І маємо впевненість, що платіжний баланс України наступного року залишатиметься профіцитним».

Як вважає керівник НБУ, в умовах погіршення кон’юнктури світових ринків динаміка національної економіки залежить не тільки від обсягу міжнародних резервів, а також від рівня її конкурентоздатності, структурної гнучкості й інвестиційної привабливості. «При досягненні угоди з Фондом ми отримаємо змогу спочатку стабілізувати рівень міжнародних резервів, а потім поступово їх нарощувати», — сказав Ігор Соркін.

Національний банк України чимало робить для кредитної підтримки економіки в умовах, коли наслідки кризи ще до кінця не подолані. Так, приріст кредитування у січні–жовтні становив 58,2 млрд. гривень, що майже у чотири рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. І все це відбувається на тлі поступового зниження ставок: середньозважені відсотки за гривневі кредити юр­особам з початку року знизилися із 16,7 до 14,3%. Стабільність цін і сприятливі тенденції на грошово–кредитному ринку сформували певний простір для маневру, який дозволяє використовувати монетарні важелi для додаткового стимулювання економіки.

«НБУ створює умови для спадаючої динаміки ставок, насамперед забезпечуючи цінову і фінансову стабільність, — пояснив Ігор Соркін. — Банкам надано достатній обсяг ліквідності. Двiчi в цьо­му роцi знижувалася облікова ставка — до 6,5%. Держбанки попередньо вирішили кредитувати ще понад 30 проектів під державні гарантії».

Як стверджує очільник Нацбанку, темпи приросту кредитування юридичних осіб сьогодні є значно вищими, ніж кредитування населення. «Ми винесли певні уроки з кризи: банки почали обережніше ухвалювати рішення щодо кредитування, посилився нагляд за фінустановами, у тому числі й у сфері споживчого кредитування. Тому ні сьогодні, ні в майбутньому ми не очікуємо кредитних дисбалансів», — підсумував Ігор Соркін.