Качан, дорожчий за золото

Ми — треті. Після США і Бразилії

Нинішній успіх кукуру­дзи зовсім не випадковий. По–перше, вітчизняні сільгоспвиробники почали рахувати свою прибутковість і концентруватися на тих культурах, які приносять їм максимальний прибуток. Урожайність кукурудзи на 48—58% вища, ніж у пшениці при практично однакових затратах на один гектар. До того ж кукурудза менш капризна у вирощуванні. По–друге, попит на цю культуру стабільно високий у цілому світі і з кожним роком він зростає. Причина: кукурудзу купують на корм для тваринництва, а виробництво м’яса у світі зростає. По–третє, якщо вирощування пшениці несе для наших аграріїв певні ризики (уряд часто запроваджує квоти на експорт та штучно регулює ціни), то кукрудуза є значно менш «політизованою» культурою.

Цьогоріч, за прогнозами, Україна має зібрати найвищий врожай за часи своєї незалежності — до 60 млн. тонн. Домогтися цього вийде завдяки кукурудзі — її частка становитиме 25–26 млн. тонн — яка вперше потіснить пшеницю і займе перше місце у структурі зернових. Відповідно, на зовнішні ринки ми відвантажимо близько 16,4 млн. тонн зерна, що забезпечить Україні місце у трійці провідних світових експортерів — після США та Бразилії, обігнавши Аргентину. Втім через високий врожай ціни на кукурудзу на світових ринках можуть обвалитися. І до цього треба готуватися вже нині.

Як відомо, на експорт українські товаровиробники постачають не менше, ніж 60% усього врожаю. Ситуація ж із збиранням цьогорічного врожаю та його експортом виглядає не кращим чином. Так, станом на 2 жовтня через аномальні дощі (у деяких регіонах у вересні випало чотири місячні норми опадів) зібрано лише 4 млн. тонн кукурудзи із 16% усіх площ. Зазвичай до цього часу показник становив 30—50% посівних площ. У вересні з України було експортовано 0,18 млн. тонн кукуру­дзи, що у 2,5 раза менше, ніж у відповідному періоді 2012 року. Така ситуація поставила на межу зриву форвардні контракти.

Утiм уже через два місяці ситуація змінилася кардинально. Станом на 8 листопада кукурудзу зібрали на 3,7 млн. гектарів (77% до прогнозу), її намолот становив 22,6 млн. тонн при середній врожайності 60,6 ц/га. У жовтні експорт кукурудзи зріс у 8,2 (!) рази до вересня — до 1,49 млн. тонн. Це у 1,5 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Безумовно — ситуація стабілізується. Але виникає ще одна складність — надмірне навантаження на транспортні системи нашої держави. Поставки кукурудзи плануються на рівні 16,4 млн. тонн, весь експорт зернових — 29–30 млн. тонн, що також може стати рекордом незалежної України. Експортні поставки у липні–вересні були не надто великими, а значить, кожен день із 7,5 місяця, які залишилися до кінця нинішнього маркетингового року, треба використати по максимуму. Враховуючи пропускну спроможність наших елеваторів, залізничного і транспортного парків, за місяць­ можна вивезти 3–3,2 млн. тонн. Тобто 24 млн. тонн до червня 2014 року.

Проблеми з логістикою і ... ЄС

Експерти наголошують: країна вже практично вийшла на пікові завантаження своєї логістичної інфраструктури. І при подальшому зростанні врожайності у виробників можуть виникнути проблеми. Ситуація, що нині склалася, має, очевидно, стимулювати великих вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників і зернотрейдерів вкладувати кошти у модернізацію і розвиток усієї транспортної інфраструктури.

А експортний потенціал, на думку аналітиків, у нас тільки зростатиме. Особливо після ймовірного підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Відповідно до документа, який містить тарифні квоти на взаємні поставки сільгосппродукції, наша країна зможе щорічно експортувати у країни Євросоюзу 400 тис. тонн кукурудзи з поступовим збільшенням цієї цифри упродовж п’яти років до 650 тис. тонн.

Це напрочуд мало! Скажімо, минулого року з України на світові ринки було поставлено 15,6 млн. тонн кукурудзи, у тому числі у Європу — 6,2 млн. тонн, що становило 39,7% усього експорту цієї зернової культури. Із них безпосередньо до країн–членів ЄС ми направили 6,18 млн. тонн. Для порівняння: в Азію ми експортуємо 5,16 млн. тонн, в Африку — 4,18 млн. тонн. Завдяки цьому країна заробила 1,57 млрд. доларів.

За січень–серпень нинішнього року, тобто у період не особливо активного експорту, ми відвантажили за кордон 7,9 млн. тонн зернових, у тому числі в Європу — 3,8 млн. тонн. Із них у країни Євросоюзу — 3,78 млн. тонн, що принесло нам понад мільярд доларів заробітку.

Таким чином, квоти, що нам їх пропонує Угода про асоціацію, одразу ж зменшать поставки кукурудзи в ЄС у 15 (!) разів. При цьому навіть у кризовому 2009 році експорт вітчизняної кукурудзи у країни Євросоюзу становив 786 тис. тонн — на 21% більше від того, що нам дозволить Угода.

І це за умов, що у більшості «кукурудзяних держав» очікують рекордні врожаї. І навіть Філіппіни, які традиційно споживали всередині країни всю вирощену у себе кукурудзу, планують вийти з нею на азійський ринок. Відтак конкуренція на світових ринках ще більше загостриться, і не факт, що українським аграріям вдасться продати врожай нинішнього року. Не кажучи вже про те, що зробити це було би бажано з вигодою для себе.