«Стипуху» рахують восени

05.08.2004

      З першого липня удвічі підвищено мінімальний рівень стипендій для студентів вищих навчальних закладів. А 21 липня Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок призначення і виплати стипендій. Це означає, що вже у вересні цього року студенти отримають більшу стипендію порівняно з минулим роком.

 

      «Згідно з указом Президента Кучми, затвердженим ще 17 лютого, встановлюються нові розміри стипендії, — пояснює начальник департаменту економіки та фінансування Міністерства освіти та науки України Петро Куликов. — Відтепер студенти будуть «прив'язані» до прожиткового мінімуму, тобто стипендії нараховуватимуться, виходячи з його розміру. Для учнів професійно-технічних закладів стипендія підвищиться на 20 відсотків прожиткового мінімуму, для студентів I-II рівня акредитації — на 25, для студентів III—IV рівня акредитації — на 30 відсотків». Проте, не прийнято до уваги той факт, що за 362 «мінімальні» гривні на місяць прожити не те що складно, а просто-таки неможливо. Мова навіть не про нещасного студента, про бідність якого складалися пісні ще в XI столітті. Проте Петро Мусійович з гордістю наголошує, що нова постанова хоч і не розв'яже всі фінансові проблеми, але значно їх полегшить.

      Отож, ближче до «приємного». Стипендії призначають студентам, які опановують науки у вузах та наукових установах за рахунок загального фонду державного бюджету, а в навчальних закладах власності АР Крим та комунальних навчальних закладах — за рахунок коштів відповідних бюджетів. Простіше кажучи, якщо ви є студентами стаціонару державного вузу і навчаєтеся не за контрактом (тобто безкоштовно), то за умови старанного навчання маєте всі шанси отримувати підвищену майже вдвічі стипендію. Звичайно, бал успішності має неабияке значення: свої заслужені «копійки» отримуватимуть лише ті, середня оцінка яких є не нижчою за 4 і коливається в межах від 4,0 до 4,99 за п'ятибальною шкалою оцінювання. Щоправда, на деяких сайтах траплялися закиди щодо підвищення з незрозумілих причин отого мінімального середнього балу до 4,7 (за статистикою, 90 відсотків студентів, котрі отримують стипендію, мають середній бал від 4,0 до 4,5), що б зменшило в 10 разів кількість студентів, які її отримують.

      Молодь вимагала пояснення цього кроку і навіть висувала припущення, що таким чином кошти, виділені на виплату стипендії, підуть «зовсім не туди». Мовляв, ви збільшили стипендію вдвічі і водночас скоротили вдесятеро кількість студентів-стипендіатів, то про які додаткові витрати бюджету можна говорити? Відповідь на крик душі і коментар із даного приводу дав Петро Куликов: «Я взагалі не розумію, де ви відшукали таку інформацію! А, в інтернеті! Тоді зрозуміло. Мабуть, сіль конфлікту полягає в нестачі даних. Справа в тому, що порядок призначення і виплати стипендій офіційно був затверджений відповідним наказом зовсім нещодавно, а в інтернеті ми його ще не розмістили. А коли розмістимо, тоді кожен бажаючий матиме змогу уважно перечитати всі пункти і побачить, що ні про яке підвищення середнього балу не йдеться. Шкала лишилася тією ж».

      Окрім студентів стаціонару вузів I—IV рівня акредитації, підвищену стипендію отримуватимуть учні денної форми навчання професійно-технічних навчальних закладів, курсанти вищих навчальних закладів цивільної авіації, морського і річкового транспорту, Севастопольського національного інституту ядерної енергії та промисловості, учні 8—12 класів середніх спеціальних музичних шкіл-інтернатів і середніх художніх шкіл, учні I—II курсів училищ фізичної культури, слухачі підготовчих відділень консерваторій та студій підготовки акторських кадрів, клінічні ординатори, а також аспіранти та докторанти, які навчаються з відривом від виробництва. Студентам недержавних (приватних) вузів таке щастя «не світить»: вони як не отримували стипендії, так і надалі лише чутимуть про неї. Хоча тоді не зовсім зрозуміло, чим же вони гірші за «колег-державників», яким, згідно з нововведеннями, шарові 108 гривень будуть виплачуватися з метою «підвищення життєвого рівня і за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності, для надання матеріальної допомоги та заохочення». До речі, про заохочення. Якщо ви прагнете, окрім стипендії, отримувати ще й щомісячну надбавку, то... народіть дитину! Адже планується стипендіатам, які мають дітей віком до трьох років і продовжують навчатися за денною формою, виплачувати грошову допомогу. Думайте, панове, чи не час уже стати батьками...

      Проте якщо створювати сім'ю і давати життя дитині ви ще не готові, то є інший шлях доступу до «вільних коштів», адже, окрім академічних стипендій, вам можуть призначити соціальні, а то й одночасно і першу, і другу. Академічними стипендіями є звичайні (ординарні) стипендії, стипендії Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів (Україна має знати своїх спонсорів!), іменні та персональні стипендії (щоб усе це мати, треба зовсім небагато: вчитися, вчитися і вчитися на відмінно). Соціальні стипендії призначають студентам і курсантам, які потребують соціального захисту: дітям-сиротам та позбавленим батьківського піклування, постраждалим від чорнобильської катастрофи в разі, якщо їм, за підсумком навчання, не була призначена академічна стипендія. За подібних умов студентам та курсантам з малозабезпечених сімей, а також студентам, які є інвалідами з дитинства та інвалідами першої чи другої групи, навчальні заклади мають виплачувати соціальні стипендії у розмірі 109 відсотків мінімальної звичайної стипендії. Порядком окремо визначено, що за особливі успіхи в навчанні, участь у громадській, науковій діяльності учням, студентам та курсантам за поданням стипендіальної комісії навчального закладу можуть призначатися іменні або персональні стипендії, розмір яких не повинен перевищувати 30—42 відсоткiв прожиткового мінімуму. Одночасно академічна та соціальна стипендії виплачуються: студентам та курсантам з малозабезпечених сімей, інвалідам з дитинства та першої чи другої групи, соціальна стипендія виплачується як додаткова у розмірі 9 відсотків академічної стипендії, з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування — у розмірі 55 відсотків академічної стипендії, глухонімим і незрячим додатково виплачується 50 відсотків, а постраждалим на ЧАЕС — 100 відсотків академічної стипендії.

      «Загалом кожного року на виплату стипендій державним бюджетом виділяється близько 447 мільйонів гривень, — розповів «УМ» Петро Куликов. — Цього року у зв'язку зі збільшенням стипендій планується додатково виділити понад 285 мільйонів гривень».

Олена ШУЛЯК.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>