Війна абеток

05.08.2004
Війна абеток

Батьки, вчителі та діти три тижні захищають територію бендерського ліцею ім. Александру чел Бун, який тираспольське керівництво з 19 липня намагається закрити.

      Майже два тижні міліція Придністров'я здійснює облогу румунськомовних шкіл, які до цього діяли на території цього сепаратистично-кримінального анклаву між Молдовою та Україною. Школи з румунською мовою навчання були примусово зачинені, бо їхні вчителі та діти не побажали перейти з латиниці на кирилицю.

      Найгірша ситуація склалася у прикордонному місті Бендери, яке 12 років тому було ареною кривавих боїв між підрозділами молдовської армії та сепаратистами Придністров'я, яких підбурювала і озброювала Москва. Місто тепер патрулюється молдовськими, придністровськими та російськими підрозділами.

      Тиждень тому придністровська міліція закрила місцеву школу-інтернат для дітей-сиріт, яка нараховує 320 вихованців. Приблизно 60 дітей, найстаршим з яких лише 15 років, разом з 20 дорослими окупували будинок, який у них хотіли відібрати. Решту дітей взяли до себе місцеві молдавани. Школа-інтернат відразу ж опинилася в облозі озброєних міліціонерів та приблизно 25 місцевих проросійських «жінок-патріоток». Подібною виглядає ситуація в іншій школі Бендер, в якій забарикадувалися кілька десятків учнів та вчителів. Придністровська поліція та російські добровольці-шовіністи не допускають до них нікого, окрім представників ОБСЄ, які, всупереч забороні придністровської влади, носять оборонцям школи їжу та воду. 29 липня кількадесят придністровських міліціонерів взяли штурмом будинок румунського ліцею в місті Рибниця, в якому забарикадувалися і впродовж чотирьох днів тримали облогу 16 учителів, учнів та їхніх батьків. Вісьмох дорослих заарештовано. Кількох чоловіків засуджено до семи діб ув'язнення за спротив міліції.

      «Неприпустимо викидати дітей зі школи» — з обуренням заявив голова місії ОБСЄ в Молдові Вільям Хілл. Президент Румунії Йон Ілієску звернувся до Росії, яка диригує своїми придністровськими маріонетками,  з проханням допомогти розв'язати цю кризу.

      Загалом влада Придністров'я припинила діяльність шести шкіл, в яких на уроках румунської мови діти користувалися латинським алфавітом, що йде врозріз із місцевими розпорядженнями, що дозволяють використання лише кирилиці. Ця війна абеток є похідною конфлікту, який розпочався після приєднання Молдови до СРСР. Відповідно до сталінсько-ленінської концепції «єдиного радянського народу», латиниця виявилася поза законом (окрім трьох республік Прибалтики), і діти в школах Молдавської РСР вивчали румунську мову в «кириличній» транскрипції. Після розпаду СРСР молдавани відразу ж повернулися, природно, до латиниці.

      Водночас Москва відчайдушно пробувала утримати в колі своїх сателітів колишні радянські республіки і для цього повернулася до добре випробуваної тактики Російської імперії «поділяй і володарюй». Ця тактика в Молдові мала за результат відрив від республіки частини території між Дністром та Україною, яка населена переважно українцями та росіянами. Цим нещасним людям вбили в голову, що Молдова хоче «румунізувати» їх — і малограмотні українські селянки лягали на рейки, щоб не стати «румунками». Тепер їхні діти навчаються у школах Придністров'я російською мовою. Самопроголошена республіка фактично стала зразком законсервованої радянської системи, якою, втім, правлять диктаторські мафіозно-кримінальні клани. Ненависть до румунської мови та латиниці є однією зі складових їхньої ідеології. У столиці ніким не визнаної республіки — Тирасполі — перед будинком парламенту височіє велетенський пам'ятник Леніну, але місцева влада за цим пам'ятником активно займається контрабандою та відмиванням брудних грошей. І робить це під негласною охороною півтори тисячі військовослужбовців 14-ї російської армії.

      Школи з використанням латиниці, де навчалися лише чотири тисячі дітей, діяли більше 10 років і до цього часу нікому не заважали. Але на саміті НАТО в Стамбулі президент Молдови, комуніст Володимир Воронін публічно вкотре нагадав Росії про її зобов'язання вивести свої війська з Придністров'я. За два місяці до цього з'явилася надія на більш поглиблені, особливі відносини Молдови з Європейським Союзом. Ще раніше Кишинів відхилив розроблений у Кремлі план федералізації Молдови та надання російській мові статусу другої офіційної. Москва усвідомила, що слідом за Азербайджаном та Грузією Молдова також починає виходити з-під її впливу та починає зближення з Європою та світом (Молдова, на відміну від Росії та України, вже є членом СОТ). Тому можна не сумніватися, що план «шкільного конфлікту» було розроблено в Москві з метою зберегти свої впливи по обидва боки Дністра.

      Президент Молдови Володимир Воронін минулого тижня назвав тираспольський режим «транснаціональним злочинним угрупованням, яке є неприйнятним як рівноправна сторона політичного врегулювання», повідомляє молдовська інфомагенція БАСА. У виступі на заключному перед літніми канікулами засіданні парламенту Воронін заявив: «Смирнов взяв у заручники дітей. А завтра він буде клацати зброєю у центрі Європи. Тоталітарний режим Смирнова — не просто сепаратистський режим, який претендує на те, щоб захищати сепаратистську освіту, він вбирає в себе всі риси міжнародного кримінального угруповання». Молдавський президент закликав всі потенційні сторони Пакту стабільності і безпеки для Республіки Молдова — Росію, США, Україну, Румунію та Євросоюз — разом, а не окремо, визнати єдність Республіки Молдова в кордонах, які визнані на міжнародному рівні.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>