Мат подвійної сили

На початку року збірна України відібрала командний титул чемпіонок світу в китаянок, а минулого уїк–енду, граючи в тому ж складі, що й на «мундіалі», Катерина Лагно, Анна Ушеніна, Марія Музичук, Катерина Жукова та Інна Гапоненко–Яновська зробили «золотий» дубль, скинувши з континентального трону російських шахісток, які виграли три попередні єврофоруми.

Чемпіонат Старого світу, який проходив у Варшаві під патронатом Президента Польщі Броніслава Коморовського, українська жіноча команда виграла достроково. Перемігши за тур до завершення турніру своїх головних конкуренток — збірну Вірменії, підопічні Михайла Бродського стали недосяжними для інших колективів. На шляху до другого в історії титулу чемпіонок Європи (перший у 1992 році здобули Аліса Галлямова, Марта Літинська та Ірина Челушкіна) наші дівчата набрали 15 із 16 можливих очок: виграли сім поєдинків й у одному матчі — з грузинками — розписали нічию. Натомість у грі останнього туру проти росіянок «синьо–жовті» дозволили собі розслабитися й програли перший матч на турнірі.

У грі з чемпіонками Європи 2007, 2009 та 2011 років Михайло Бродський дав відпочити другому номерові збірної Анні Ушеніній, що, очевидно, і визначило долю протистояння. За другою дошкою місце екс–чемпіонки світу Ушеніної зайняла молода львів’янка Марія Музичук, яка білими програла Олександрі Костенюк. У битві перших номерів збірних — Катерини Лагно та Валентини Гуніної — сильнішою також стала російська шахістка. Водночас ані Жуковій, ані Гапоненко виправити ситуацію не вдалося. Хай там як, а фінальна поразка росіянкам, думається, не сильно засмутила українську збірну, для якої 2013 рік став справдi золотим.

Водночас наша чоловіча команда навряд чи зможе цьогорічну європейську першість занести собі в актив. Олександр Арещенко, Андрій Волокітін, Захар Єфіменко, Олександр Мойсеєнко та Сергій Федорчук завершили варшавський ЧЄ на дев’ятому місці. На відміну від наших жінок, які з першого до останнього дня пробули в лідерах турніру, українські шахісти не змогли зачепитися навіть за призову трійку, хоча й були посіяними на змаганнях під четвертим номером. Зрештою, від чемпіонів — азербайджанців — українці відстали на три пункти.