«Північне сяйво» — новий механізм геополітичної нестабільності. Україна — у штучних морозних кишенях
Те, що ми зараз спостерігаємо й у чому живемо, все менше схоже на звичайну зимову кризу й усе більше — на керований сценарій. >>
Стосунки між НАК «Нафтогаз України» та російським «Газпромом», треба сподіватися, виходять на новий, конструктивний, рівень. Учора керівники обох структур, Євген Бакулін та Олексій Міллер, зустрілися, аби обговорити весь комплекс питань про співпрацю компаній у паливній сфері, включно з обслуговуванням кредитних угод із «Газпромбанком» (Російська Федерація) в обсязі 2 млрд. доларів.
Необхідність такої зустрічі остаточно назріла після того, як наш міністр енергетики Едуард Ставицький офіційно повідомив, що Україна повністю припиняє закупівлю російського блакитного палива щонайменше до кінця року. А планові 18 млрд. кубометрів ми у «Газпрому» вже придбали. Відмова нашої країни купувати російський газ пояснюється його надмірно високою ціною і небажанням продавця йти на компроміс.
«У нас повне сховище газу, тому зараз немає необхідності збільшувати обсяги його закупівлі у Росії», — сказав Ставицький та повідомив, що Кабінет Міністрів скасував своє рішення про обов’язкове закачування у підземні газові сховища половини всього газу, що його видобувають вітчизняні компанії у період із 1 липня по 15 жовтня. Водночас українська сторона пообіцяла виконати всі раніше взяті на себе зобов’язання із транзиту російського газу на Захід нашою територією.
Важлива тема для розмови — оплата газу, закупленого у жовтні. Загальний обсяг нашої заборгованості перед Москвою на кінець минулого місяця становив 882 мільйони доларів. «Нафтогаз» приступив до оплати на початку нинішнього місяця. За даними на 7 листопада, компанія вже погасила 20% боргу за серпень, скоротивши загальну суму заборгованості до 700 мільйонів доларів.
Експерти українського уряду відзначають: ціни на російський газ на кінець нинішнього року досягли рекордного рівня в 432 долари за тисячу кубометрів. І в умовах світової економічої кризи українська економіка могла не витримати такого навантаження, якби уряд завчасно не зайнявся програмою із зниження енергетичної залежності України від імпортних енергоносіїв.
За даними незалежних аналітиків, зниження споживання імпортного газу в нашій країні — це стабільний процес, про що свідчать й офіційні статистичні дані. Так, наприклад, у 2011 році Україна спожила 60 млрд. кубометрів газу, в 2012–му — вже 55 млрд. кубометрів, а в нинішньому році виходить на знакові 50 млрд. кубів. Експерти також наголошують: значне зниження споживання російських енергоносіїв удалося забезпечити за рахунок диверсифікації закупівлі газу, впровадження програм енергоефективності та економії енергоресурсів. Вагомою допомогою у цьому процесі також слугує політика на збільшення освоєння шельфу Чорного та Азовського морів. Зокрема, завдяки реалізації політики із зниження залежності від російського газу Україна за рік заощадила понад два мільярди доларів.
Як відомо, у березні Кабінет Міністрів України затвердив прогнозний баланс надходження і розподілу природного газу в Україні із обсягом імпорту 27,3 млрд. кубометрів. Цьогоріч надходження пального від «Газпрому» становитимуть 18 млрд. кубометрів, від компанії «Остхем» — 8 млрд. кубометрів, від німецького газового трейдера «РВЕ» — 1,3 млрд. кубометрів.
Те, що ми зараз спостерігаємо й у чому живемо, все менше схоже на звичайну зимову кризу й усе більше — на керований сценарій. >>
Це був рік двох уявлень, які зіткнулися лобами. Рік, коли Трамп дивився на Зеленського як на змінну в угоді, а Зеленський дивився на Трампа як на арбітра історії. >>
Про викриття схеми систематичного хабарництва топпосадовців Державної прикордонної служби України – заявили антикорупційні органи. >>
Великий матеріал про людей, які у 2025 році діяли там, де система була на межі: бізнес, спорт, культура, медицина, спецоперації. >>
Лідер Кремля Володимир Путін заявив, що РФ могла б направити в "Раду миру" щодо Сектору Гази 1 млрд доларів із заморожених в США російських активів. >>
Українська політика давно живе за законами барокового театру: тут королеви не йдуть у відставку — їх знімають із трону публічно, під камери, з коментарями експертів і заголовками, які ще вчора здавалися немислимими. >>