Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
У київській галереї «Майстерня» в Центральному будинку художника триває виставка живопису, графіки і скульптури, приурочена до 100–ліття від дня народження Кузьми Кохана (1913–2007). Митець обстоював життєздатність реалістичної живописної школи, писав у традиційній манері. Свій творчий почерк удосконалював у майстерні народного художника України Карпа Трохименка під наставництвом живописців Федора Кричевського та маляра–графіка «бойчуківця» Костя Єлеви.
Кузьма Кохан народився у селі Рубці Краснолиманського району Донецької області. Любив писати тамтешні краєвиди, особиливо— луки, вулички та подвір’я свого села, хліборобські ниви, рідну хату. З його робіт, написаних із натури, можна вивчати історію України того часу: «Садівник–любитель», «Ранок тракториста», «Весна. Сіють», «Весняні клопоти», «Механізатор», «Зимовий вечір», «Пар», «Хлібороби», «Батьківська хата», «Перше радіо на селі», «Перший трактор на селі», «Добре влітку», «Лікнеп».
Ювілейна виставка Кохана різноманітна і різнопланова. На виставці поряд із живописом та графікою презентовані гіпсові погруддя, як от «Мій батько» і «Парасковія Депутатова», виконані майстром у літньому віці. Як пояснив Олексій Кохан, син ювіляра, художник–карикатурист, він намагався представити всі важливі напрями у творчості та всі основні жанри, в яких батько досяг успіху.
Твори Кузьми Кохана зберігаються у Національному музеї Шевченка, Національному музеї історії України, Шевченківському заповіднику в Каневі, музеї Шевченка у Канаді, а також у приватних колекціях багатьох країн світу.
Виставка триватиме до 21 листопада.
Кому за 35, можна не читати. Фестиваль Kyiv Sculpture Project оголошує прийом заявок на здобуття першої в Україні міжнародної премії публічної скульптури для молодих художників віком до 35 років. Організатори Kyiv Sculpture Project Prize поставили перед собою завдання відкрити нові імена і надавати підтримку українським та іноземним молодим митцям, що працюють із сучасною скульптурою, створити умови для міжнародного культурного обміну та розвитку київського творчого середовища, а також сприяти розвитку публічного мистецтва в Києві.
У 2014 році KSP робить акцент на темі «Мистецтво в місті». Фестиваль надає художникам можливість запропонувати свої варіанти практичних досліджень зв’язків між сучасним мистецтвом та публічним простором міста. Як мистецтво взаємодіє з містом та його мешканцями? Як воно може змінити ставлення до публічного простору та сформувати нове розуміння середовища міста? І, насамперед, як витвір мистецтва у публічному просторі впливає на повсякденність кожного з нас?
Заявки приймаються до 20 грудня 2013 року включно від митців до 35 років. Організатори фестивалю надають участникам грант на виробництво робіт, переліт та проживання в Києві. Роботи митців, що увійдуть до шортлиста, будуть представлені з 20 травня по 10 липня 2014 року в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка. Церемонія нагородження переможців відбудеться у червні 2014 року.
На кращих художників публічного мистецтва чекають головна премія (8000 євро), спеціальна премія (3000 євро), спеціальна премія від компанії «К.А.Н. Девелопмент», премія Арт–фонду Ігоря Воронова, спеціальна премія Yorkshire Sculpture Park і премія глядацьких симпатій.
До складу журі входять головний куратор Yorkshire Sculpture Park та Спеціального проекту KSP Хелен Фебі, куратор Основного проекту KSP, засновник Kadygrob&Taylor Art Projects Катерина Тейлор, скульптор, архітектор, заслужений художник України Михайло Рева, керівник програм і проектів фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» Олеся Островська–Люта директор Центру сучасної культури «Гараж» Антон Бєлов і керівник KSP, засновник Kadygrob&Taylor Art Projects Володимир Кадигроб.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>