— Прийом з нагоди національного свята Польщі в Києві могло стати чимось на зразок передсвяткової вечірки на честь підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Враховуючи, звичайно, роль Польщі та її громадян у всьому цьому виснажливому процесі притягнення України за вуха до ЄС — від Квасневського до зірки польської дипломатії, посла ЄС в Україні Томбінського. Не стало.
Але ще ніколи раніше мені не доводилось відчувати такого співпереживання до України. З боку не лише європейців, а й, наприклад, дипломатів із країн «Східного партнерства». Ще ніколи не доводилось бачити такими недипломатичними європейських дипломатів. І такими по–людяному щирими. Причому не лише з традиційно дружніх до України країн.
Один iз послів поважної країни–члена ЄС вже визначив для себе, що він буде робити 29 листопада 2013 року: він закриється у себе в резиденції, відімкне всі телефони і дуже сильно нап’ється. Або від дуже сильної радості (якщо Угоду підпишуть), або від дуже сильного розчарування (якщо не підпишуть). Інший посол пообіцяв після провалу у Вільнюсі зателефонувати начальнику кадрів у своє міністерство та попросити понизити його рейтинг й відправити послом десь, наприклад, на Тринідад і Тобаго.
Багато європейців жалкують, що настільки жорстко ув’язали Угоду зі справою Тимошенко. Це дійсно була одна велика їхня помилка. Але вона тьмяніє перед двома великими помилками Януковича. Перша помилка, зрозуміло, — посадити Юлю, а друга — понад рік робити вигляд, що він розуміє завдання «вирішити питання Тимошенко» так, як розуміють його на Заході. Тобто відпустити відому ув’язнену принаймні на лікування. Тоді, коли насправді для нього поняття «вирішення питання Тимошенко» полягало в тому, щоб усіма можливими способами утримати її в тюрмі. Або, в найгіршому варіанті, перенести цю тюрму в красиву німецьку клініку «Шаріте».
Більше того, за останній тиждень Янукович зруйнував мінімальну надію на те, що Угода може бути підписана без Юлі. Адже одна справа, коли український Президент не хоче вирішити питання Тимошенко, але хоче підписання Угоди, інша — коли Президент не хоче вирішення питання Тимошенко і не хоче підписання Угоди. А саме таке небажання демонструє його поведінка та риторика його «говорящіх голів» останніми днями.
Є країни в Євросоюзі, які готові підписати асоціацію без Юлі, але нема країн, які готові підписати без бажання з українського боку.
Чи можливо диво у Вільнюсі без вирішення питання Юлі? Навряд чи.
Чи будуть найбільш віддані європейські партнери України добиватись дива без вирішення питання Тимошенко? Теоретично, так. Але для цього потрібні принаймні дві заяви: одна — заява Януковича про те, що пріоритетом №1 для нього залишається підписання Угоди з ЄС і ні про яку зміну курсу не може бути й мови, а друга заява — Юлії Тимошенко про те, що вона згодна перебувати в Харкові, а не Берліні, але просить Угоду підписати.
Загалом, чим ближче до поїздки у Вільнюс, тим більше охоплює дежа вю — опановують абсолютно ті ж самі відчуття, які були напередодні поїздки до Бухареста п’ять років тому, на саміт НАТО. Незважаючи на те, що План дій щодо членства в НАТО і асоціація з ЄС — це зовсім інший масштаб. Є лише одна, але дуже суттєва відмінність: Бухарест був провалений з вини закордонного партнера України, Вільнюс буде провалений з вини Президента власної країни. Винятково з вини Президента України станеться те, що один мій дуже поважний європейський співрозмовник уже охрестив «історичною катастрофою».
Із блогу на сайті «Українська правда».
Навіть зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді. >>
Унаслідок вибуху в ранці 17 грудня в Москві загинули генерал-лейтенант Ігор Кіріллов та його помічник. Напередодні СБУ заочно повідомила генералу про підозру. >>
Голова Служби безпеки України генерал-лейтенант Василь Малюк запевнив, що СБУ рішуче розбереться з діяльністю політиків-колаборантів. >>
Рада Європейського Союзу в понеділок, 16 грудня, ухвалила 15-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів проти Росії, у який увійшли 54 людини та 30 організацій. >>
У Сирії після падіння режиму експрезидента Башара Асада почалося «полювання» за статками його родини, які та накопичувала десятиліттями. >>
До 15 років увʼязнення в Україні заочно засудили голову Держдуми рф Вʼячеслава Володіна. Його визнали винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. >>
