Ціна — більше, ніж один Франк

14.11.2013

Віталій МОХНАЧ

Франк Рібері (у центрі) готується до матчів з українцями в піднесеному стані. (Рейтер.)

Упевнена хода команди Михайла Фоменка, яка в рейтингу ФІФА за десять місяців поточного року піднялася з 46–го на 20–те місце, зіграла з «синьо–жовтими» злий жарт. Маючи під час жеребкування матчів «плей–оф» відбору на ЧС–2014 статус сіяних, українці отримали в суперники найбільш незручного опонента з несіяної когорти. І хоча, за словами Михайла Івановича, на цій стадії слабких опонентів не буває, французи, без сумніву, — команда екстракласу, а з такими наша збірна зазвичай грає не надто успішно. Якщо не брати до уваги перемог над хорватами, шведами та турками, то в зустрічах із лідерами європейського футболу «синьо–жовті» здобули лише дві вікторії: в 1996 році — переграли португальців (2:1), а в 2009–му, також у рамках відбору на «мундіаль», — англійців (1:0). От, власне, і все.

Дехто з експертів вважає, що проблеми в матчах із «зубрами», коли по ходу зустрічі збірна Україна часто–густо мала матеріальну перевагу, виникали через комплекс меншовартості. Інші кажуть, що причини — у відсутності характеру. Так чи інакше, але, здається, колектив Михайла Фоменка переріс багато «підліткових» проблем. Принаймні в семи матчах групового етапу ЧС–2014 цього року «синьо–жовті» продемонстрували якості мужнього та зрілого колективу. Тож, хоча дві попередні зустрічі зі збірною Францією українці програли із загальним рахунком 1:6, хочеться вірити, що в матчах 15 і 19 листопада наші збірники хлопчиками для биття не будуть.

Дні істини для Рібері

«Не для того ми боролися на груповому етапі, щоб на порозі «плей–оф» злякатися», — каже керманич нашої збірної. Умілий психолог та мотиватор, Фоменко не дозволяє своїм підопічним упасти в паніку й схилити голову перед командою, в якій, що не ім’я — зірка. «Там достатньо сильних футболістів, які представляють дуже сильні клуби. При цьому вони не просто представляють ці клуби, а грають у них на провідних ролях», — дав оцінку суперникові Михайло Фомнеко під час дня відкритих дверей у таборі збірної.

Без сумніву, двигун «триколірних» і головна надія всієї Франції — півзахисник «Баварії» Франк Рібері. «Я ніколи ще не почував себе таким сильним. Я дійсно граю на топ–рівні. Думаю, це мій рік», — сказав у інтерв’ю мюнхенському сайту француз, який є основним конкурентом Ліонеля Мессі в боротьбі за «Золотий м’яч–2013». Певно, саме від підсумку двох матчів з Україною залежатиме, кого ФІФА назве найкращим футболістом планети. Рібері будь–що прагнутиме довести свою користь, тож, не виключено, тягнутиме ковдру на себе.

Власне висока індивідуальна майстерність не тільки Франка, а й решти футболістів атакувальної ланки найбільше непокоїть наших збірників. Окрім Рібері, яскраву, й головне продуктивну, гру у своїх клубах демонструють Олів’є Жиру з лондонського «Арсеналу», який очолює таблицю англійської прем’єр–ліги, «реаліст» Карим Бензема, «ньюкаслівець» Йоан Кабай. Постійне місце в основі своїх топових–команд мають Поль Погба («Ювентус») та Самір Насрі («Манчестер Сіті»). Зрештою, небезпека від французів може прийти в будь–який момент, із будь–якої частини поля. Згадаймо інших суперників: Абідаль, Матюїді, Евра, Кошчельни, Ремі, Вальбуена...

Контрольована агресивність

Щоправда, як під час відкритого тренування не раз зазначали українські футболісти, вони добре знають методи, які можуть остудити атакувальний порив «галльських півнів». «Україна передусім повинна зіграти у свій футбол — агресивний. Треба продемонструвати спортивну злість, адже нікому з технічних, швидких гравців таке не подобається», — каже екс–партнер Рібері по «Баварії», а нині — гравець «Зеніта» Анатолій Тимощук.

Експерти сходяться на тому, що в цьому двобої не буде багато голів. Щодо матчу 15 листопада в Києві, де очікується аншлаг, то котирування букмекерів Уїльяма Хілла, по суті, передбачають нічийний результат: коефіцієнт на нашу перемогу — 2,87, на Францію — 2,40, на нічию — 3,10.

Михайло Фоменко традиційно не побажав розкривати карти, побоюючись французької «розвідки». Хай там як, але й без того зрозуміло, що збірна України зробить акцент на команду гру, в першу чергу зосередившись на захисті своїх воріт. «Не важливо, як саме, але ми повинні пройти французів», — каже Андрій Ярмоленко, який напередодні стикових матчів набрав чудову форму.

Тарас Степаненко додає: «Грає команда, а не окремі, нехай і зіркові футболісти. Тому, вважаю, у нас є шанси. Будемо боротися, буцатися, щоб потрапити на чемпіонат світу».

Хоча, варто відзначити, «синьо–жовта» агресивність має бути контрольованою, адже під загрозою пропуску матчу–відповіді будуть перебувати одразу десять українських футболістів. Вони вийдуть на київський матч, маючи в пасиві необнулений ФІФА спадок групового раунду — жовту картку. Ще один «гірчичник» — і в Сен–Дені Україна гратиме без порушника.

Крім того, Михайло Фоменко мусить розв’язати головоломку з тривалим голевим «мовчанням» форвардів — Зозулі, Девича та Селезньова, котрі вже давненько не забивали в чемпіонаті країни. «Чому не забиває Девич? Будемо розбиратися», — розводить руками керманич «синьо–жовтих».

Сам Марко горить бажанням відзначитися голом у ворота «триколірних» й готовий якщо не з перших хвилин, то після виходу на заміну штурмувати володіння Уго Льоріса, який, найімовірніше, стоятиме в «рамці» французів. «Той факт, що останнім часом я не можу забити, говорить про мою не надто хорошу форму або, можливо, елементарну невдачу, проте, з іншого боку, — у мене зараз накопичилася злість», — каже Марко.

Дамоклів меч над Дешамом

При цьому говорити, що у стані суперників усе ідеально, не випадає. Адже, на відміну від української збірної, котрій ніхто не заважає готуватися до «матчів життя», «півні» перебувають під неймовірним журналістським пресом. Особливо дістається наставнику французів Дідьє Дешаму, на якого, у випадку провалу в матчах «плей–оф», чекає відставка. Уже зараз на його місце активно сватають Зінедіна Зідана — колегу по легендарній збірній, яка в 1998 та 2000 роках виграла світову та континентальну першості.

Дешам намагається не нервувати: «Я приходив у збірну Франції для того, щоб побудувати хорошу команду. Ми повинні пройти кваліфікацію чемпіонату світу, й дуже важливо створити такий колектив, який ми зможемо використати як основу для домашнього чемпіонату Європи 2016 року. А щодо відставки? Я про неї не думаю і сплю спокійно».