Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Фіналісти Мистецтвознавчого конкурсу після майстер–класів відчули себе не конкурентами, а кращими друзями по цеху. (з сайта stedleyart.com.)
В Україні почалася мода на мистецтво. Молодь годинами простоює у черзі в «ПінчукАртЦентр», на акції у музеях і «Мистецькому арсеналі». Попит на арт, швидше, означає бажання долучитися до моди бачити мистецтво. Та ця зацікавленість ще не визріла у розуміння творів, а тим паче у професійну арт–критику. Спробою створити «кузню професіоналів» є приватна ініціатива «Стедлі Арт Фундації», котра другий рік поспіль проводить Мистецтвознавчий конкурс для молодих арт–критиків.
Свої думки на тему «Мистецтво сучасне vs традиційне» написали 28 конкурсантів. Експерти Фонду відібрали 10 найкращих робіт. За логікою, журі відразу могло б таємним голосуванням визначити, хто найкращий і на цьому б настала розв’язка. Роботи конкурсантів оцінювали арт–критики Ольга Балашова і Катерина Стукалова, директор Фундації «Центр сучасного мистецтва» Катерина Ботанова, філософ Володимир Єрмоленко, журналіст, постійний автор «України молодої», координатор Мистецтвознавчого конкурсу Валентина Клименко, колекціонер Борис Гриньов і завідувач відділом мистецтва ХХ — початку ХХІ століть НХМУ Оксана Баршинова.
Зважаючи на те, що завдання конкурсу — протиставити сучасне мистецтво традиційному — не з простих, і навіть акули мистецтвознавчого пера могли б заблукати у нетрях історії, десятьом фіналістам дали шанс підучитися. Для молодих теоретиків організували дводенні майстер–класи з арт–критики та редагування, які провели Діана Клочко, Катерина Ботанова, Костянтин Донін і Катерина Стукалова. Упродовж місяця конкурсанти мали шанс відшліфувати або ж переписати свої роботи.
Переможцями вибрали тих, хто дослухався до порад, визнав власні помилки і доопрацював роботу. Отож першість узяла юрист Катерина Бусол за роботу «Мистецтво сучасне vs традиційне» (І місце). Вона отримала у подарунок від посольства Італії триденну поїздку на Венеціанське бієнале. А директорка Національного художнього музею Марія Задорожна почувши, що лауреатка І премії конкурсу хоче змінити місце роботи, відразу запропонувала Каті посаду в музеї.
Друге місце і чек на 5 тисяч гривень отримала культуролог, працівник НХМУ та «ПінчукАртЦентру» Наталя Шостак з есе «Мистецтво класичне/мистецтво сучасне: рівень (не)розуміння». По 48 балів, а відповідно ІІІ місце (плюс бібліотечка мистецьких видань на 2500 гривень), здобули студентка факультету психології КНУ ім. Шевченка Валерія Лазаренко за «Музей сьогодні vs музей позавчора. Репрезентуючи мистецтво» та журналіст Андрій Боборикін за роботу «Варваров нет у ворот».
Стелла Беньямінова, голова Stedley Art Foundation, на запитання «УМ», чи буде третій Мистецтвознавчий конкурс, ствердно відповідає: «Буде! Конкурсанти мають нам розказати про тенденції нашої культури. У майбутньому вони прокладатимуть мiсток між мистецтвом і суспільством. Люди, яких сьогодні виховують телевізійнi канали, — це страшно. Завдання арт–критиків — сформувати наше цивілізоване суспільство. Ми даємо їм старт і будемо пропагувати їхні роботи. Культура не має бути розкішшю, вона має стати правом, необхідністю, нагальною естетичною та етичною потребою людини».
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>