Скандал на полотнi

06.11.2013
Скандал на полотнi

Світлана Китова в музеї «Українського рушника». (автора.)

Ще два роки тому Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького хвалився тим, що має єдиний у державі Музей українського рушника, який його засновниця — 77–річна професор Світлана Китова — називала полотняним літописом України. У цьому музеї зібрано більше тисячі унікальних вишитих рушників кінця XIX — початку XX століть, про що «УМ» розповідала в лютому 2011 року. Рушники збирали не лише на теренах Черкащини, а й у селах Чернігівщини, Кіровоградщини, Полтавщини, Дніпропетровщини та Житомирщини.

І раптом довкола місця, де зберігають вишивані реліквії, розгорівся скандал. Почався він iз того, що пані Світлана, яка два роки тому вийшла на пенсію, та її 33–річний онук Дмитро винесли з музею деякі рушники.

«Упродовж 20 минулих років ці рушники для музею збирала не лише вона, а й наші студенти. Лише цього року вони зібрали близько 200 рушників, 50 костюмів народного одягу та інших речей», — розповідає завідуючий кафедрою української літератури ЧНУ Володимир Поліщук.

Його дивує те, що пані професор нікого не попередила про те, що прийде в музей і забере експонати. Адже вона тут не працює вже два роки, а її онук — всі шість. До того ж ні в Китової, ні в університету немає документального підтвердження, що це їхні рушники, бо не вели записи, хто принiс ці полотняні раритети. Ніколи не говорили й про те, що вони є приватною колекцією, оскільки їх постійно використовували в університеті у навчальному процесі країнознавчої практики. Пан Володимир наголошує: якщо Світлана Китова доведе, що це її рушники, то їх їй віддадуть. Університет відкритий для конструктивної розмови і не претендує на доробок професора.

Як повідомив у свою чергу Дмитро Китов, вони з бабусею забрали з музею рушники, які вишивали черниці. Це дуже дорогі експонати і їх зiбрала безпосередньо Світлана Китова. У планах родини Китових — створити інтернет–музей, а оригінали рушників вони зберігатимуть удома. Якщо цю справу не вдасться вирішити мирно, наголошує Дмитро, то родина професорки буде йти з позовом до суду.

А тим часом у музеї нарешті взялися проводити облік експонатів, аби в подальшому уникнути подiбних конфлiктiв.