Виробник іде на Захід

Норми як у Європі

Україна розглядає Угоду про асоціацію як комплексну програму масштабних реформ у всіх сферах політичного, економічного і соціального життя. Таку заяву днями зробив міністр економічного розвитку і торгівлі України Ігор Прасолов. «Євроінтеграційна стратегія України спрямована насамперед на системну трансформацію національної економіки, соціально–економічних реформ», — заявив урядовець на двосторонній україно–австрійській зустрічі з питань торгово–економічних зв’язків. І пояснив: «За експертними оцінками, реалізація положень Угоди сприятиме економічному зростанню, пожвавленню як дво­сторонньої, так і зовнішньої торгівлі, створенню нових робочих місць в експортно орієнтованих галузях економіки, адаптації вітчизняної системи технічного регулювання, санітарних і фітосанітарних норм до європейських і міжнародних вимог».

Експерти зазначають: після підписання Угоди про створення зони вільної торгівлі з ЄС українські виробники продуктів харчування зіткнуться з більшою конкуренцією на внутрішньому ринку, але при цьому отримають доступ до нових ринків збуту. Та щоби вчасно отримати із цього дивіденди, тобто щоб у найстисліші терміни освоїти ці ринки і витримати там конкуренцію, українські виробники мусять привести стандарти якості до норм НАССР — європейської системи, яка забезпечує контроль на всіх етапах виробництва харчових продуктів, у будь–якій точці процесу виробництва, зберігання та реалізації продукції. За словами першого заступника міністра аграрної політики і продовольства Івана Бісюка, у нашій країні вже гармонізовано понад 250 стандартів у сфері безпеки харчової продукції. Упродовж наступних трьох років ми мусимо щорічно гармонізовувати 62 стандарти і п’ять регламентів, які стосуються сільського господарства.

Нинішнього тижня Верховна Рада має розглянути законопроект №3102, який започаткує цю велику роботу. Документ допоможе внести зміни у 13 законодавчих і нормативних актів. Відбудуться, зокрема, зміни в органах, які мають контролювати процес виготовлення продуктів харчування, з’являються поняття «безпечних» і «небезпечних» продуктів. Запроваджуються й нові обмеження. Скажімо, на ввезення в Україну харчової продукції без упаковки виробника в ручному багажі. Натомість скасовується вимога сертифікувати харчі органами Держспоживінспекції.

Мільйони для адаптації

Водночас уряд розпочав перемовини щодо технічних умов надання Україні технічної та фінансової допомоги з боку Євросоюзу. Так, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Анатолій Максюта порушив це питання у розмові з керівником підрозділу Європейської Комісії з координації роботи зі східними країнами–сусідами ЄС Андреа Фонтана. Український чиновник повідомив: Кабінет Міністрів готується до підписання угоди про фінансування чотирьох нових програм секторальної бюджетної підтримки у сферах енергетики, регіональної політики, подолання технічних бар’єрів у торгівлі, а також у сфері охорони навколишнього середовища. Планований загальний бюджет — 185 млн. євро. Європейська сторона запропонувала виділити на наступний рік чотири пріоритетні напрями: юстицію, розвиток торгівлі і приватного сектора, а також енергетику».

Цього тижня парламент має розглянути ще один не менш важливий законопроект, ініційований Президентом України. Його ухвалення дозволить ратифікувати Меморандум про взаєморозуміння між Україною як позичальником і Європейським Союзом як кредитором, підписаний 25 лютого нинішнього року у Брюсселі і 26 березня у Києві. Очікується підписання Кредитної угоди між Україною як позичальником, Національним банком України як агентом позичальника і Євросоюзом як кредитором. Ці документи дозволять нам отримати макроекономічну допомогу у розмірі до 610 млн. євро.

Відсоткова ставка буде вигідною для України, але її точне значення стане відоме лише після виходу на зовнішній ринок для отримання коштів Єврокомісії, яка має найвищий кредитний рейтинг (ААА). Перераховуватимуть гроші Україні за цією ж кредитною ставкою. Кредит надійде чотирма траншами. Максимальний термін погашення — 15 років, між якими встановлюватиметься період три місяці. Причому перші 100 млн. євро ми отримаємо одразу після підписання необхідних документів.

Інвестори зробили висновок

Ще одна інституція, яка допоможе владі збирати кошти на здійснення реформ, — Банк розвитку України. Нова державна фінансова установа не працюватиме з фізичними особами і братиме участь у Фонді гарантування вкладів. У спостережній раді засідатимуть чотири члени від Мінфіну і три від Мінекономіки, призначати яких буде Кабінет Міністрів. УБР виконуватиме функцію фонду грошових ресурсів інвесторів для фінансування інвестиційних проектів. Таким чином банк зможе акумулювати необхідні ресурси для інвестпроектів без обмеження за нормативами ліквідності Нацбанку.

За словами експертів, модель державного кредитування економіки через задіяні комерційні банки дозволить державі отримати додаткові гарантії цільового використання виділених ресурсів, своєчасності погашення кредитів і зменшити до мінімуму корупційні ризики. До речі, банки розвитку широко розповсюджені у міжнародній практиці. Спеціалісти нараховують декілька сотень таких фінансових структур — від локальних до національних. За даними Світового банку, станом на початок 2010 року сукупні активи 90 найбільших національних Банків розвитку становили 2 трильйони доларів iз кредитним портфелем в 1,6 трлн. У таких країнах, як Туреччина, Руанда, Фіджі і Бразилія, банкам розвитку належить понад 10% активів у національній банківській системі.

Таким чином, українські незалежні експерти вважають: наша країна має усі шанси значно збільшити приріст інвестицій. «Система роботи уряду із проведення економічних реформ дозволила Україні всього лише за один рік суттєво поліпшити свої позиції у рейтингу Doing Business, — сказав виконавчий директор міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. — Якщо ми збережемо той темп роботи, який існує нині, то країна реально зможе увійти у першу сотню рейтингу вже наступного року». За словами аналітика, системна, узгоджена робота уряду з проведення реформ, необхідних для поліпшення бізнес–клімату, також дає інвесторам позитивні сигнали та поліпшує імідж країни.

«Подібний злет у рейтингу Doing Business дає сигнал інвесторам, що дані урядом рік тому обіцянки виконуються, хоча тоді дехто не сприйняв їх усерйоз, — резюмував Устенко. — Більше того: інвестор дивиться не тільки на місце у рейтингу, а спостерiгає, як змінюється країна. У нашому випадку Україна виглядає краще, ніж інші учасниці рейтингу. І цей факт дає нам додаткові переваги».