Є «план Б»?

Заява міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського про те, що підписання Угоди про асоціацію України з ЄС може бути відстрочено, свідчить: у Європи є «план Б», але його виконання виглядатиме не як тріумф, а як вимушений крок як з боку ЄС, так і з боку українського керівництва. Таку думку висловили вчора на прес–конференції аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач та директор Міжнародного інституту демократій, керівник Центру соціологічних і політичних досліджень «Соціовимір» Сергій Таран.

«Європейці весь час нам говорили, що ніякого запасного «плану Б» для України немає, бо є «план А», і Угоду про асоціацію потрібно підписувати в листопаді на Вільнюському саміті, оскільки через рік, на наступному саміті, буде пізно: у травні зміниться влада в Євросоюзі, пройдуть вибори до Європейського парламенту, зміняться комісії, які ведуть переговори й відповідають за певні напрями тощо, — каже Горбач. — Ясно, що це політична риторика, і «план Б» завжди тримався в уяві. Наші сусіди Молдова й Грузія планують парафувати аналогічні Угоди про асоціацію з ЄС у Вільнюсі й підписати не пізніше травня наступного року, тобто ще в цьому складі керівних органів ЄС. У принципі, логічно припустити, що так само могло б статися і з Україною, якщо її керівництво «тягтиме кота за хвіст» у вирішенні «питання Тимошенко». Відтак у Януковича ще є час до травня. Але в такому випадку підписання Угоди виглядатиме вже не так помпезно, як це може відбутися в листопаді.

Водночас, визнають експерти, в Януковича немає підстав зволікати: підписання Угоди про асоціацію з ЄС стане для нього інструментом захисту від російського тиску. У цьому сенсі пролонгація переговорів може також означати готовність Євросоюзу, аби «Володимир Володимирович ще півроку потиснув на Віктора Федоровича, якщо до нього туго доходить», припускає Горбач.

Якщо трапиться так, що на листопадовому саміті у Вільнюсі українське керівництво «отримає гарбуза», країна опиниться у досить скрутному становищі, кажуть експерти. Янукович, який не має ресурсів, щоб підтримувати економіку країни, буде змушений шукати зовнішні позики. За словами Сергія Тарана, «першою логічну відповідь на проблему кредитів дасть Росія, але взамін вимагатиме три речі. Перше, — це конкурентоздатні стратегічні підприємства, які дозволять тримати Україну на короткому мотузку. Другий напрям — це дискредитація українського керівництва перед світовою спільнотою. Росія намагатиметься інспірувати справи, аналогічні Тимошенко, але в більшому тиражі. І третє — перетворення України на парламентську республіку, вразливу для зовнішнього тиску і популізму. Для Росії це гарний сценарій, вона завжди підтримувала в Україні політиків, які виступали тут за парламентську республіку, починаючи з Мороза і закінчуючи Медведчуком», — підсумував експерт.