Глобальна м'ясна трагедія

      Учені підрахували, що річне споживання м'яса на душу населення повинно дорівнювати 83 кілограмам, тобто майже по сім кіло за місяць. Звичайно, зараз собі таку розкіш може дозволити далеко не кожен. Тому за останні десять років українці почали з'їдати м'яса набагато менше — усього по 36 кілограмів. Але владні структури дотримуються думки, що виною тому є не рівень життя населення, а... низька ефективність тваринництва. А щороку, між іншим, на підвищення цієї самої ефективності виділяють чималі кошти з державного бюджету. Наприклад, лише протягом 2001—2003 рокiв на фінансування програми розвитку селекції в тваринництві та птахівництві було виділено майже 123 мільйони гривень (це лише десять відсотків від потреби!). І все-таки за цей період племінне поголів'я ВРХ та свиней зменшилось на 20 відсотків, а коней — на 25 відсотків. Таких висновків дійшли спеціалісти Контрольно-ревізійного управління, провівши перевірку тваринницької галузі.

      Найпершою причиною «тваринницької трагедії», яку визначили державні ревізори, є нераціональна система розподілу коштів. Так, за словами заступника ГоловКРУ Наталії Рубан, минулого року державними коштами скористались 72 підприємства, що не мали статусу суб'єкта племінної справи, і витратили вони таки чимало — 13 мільйонів гривень (17 відсотків вiд загального фінансування). Друга причина мало чим відрізняється від першої — розпорошеність між великою кількістю учасників і несистемність фінансування. Наприклад, один місяць господарство отримало 20 тисяч гривень, а через кілька місяців — іще 70 тисяч. А між іншим, за ті місяці, коли фінансування взагалі не було, корови або свині могли просто вмерти з голоду, а гроші піти нанівець.

      До всього іншого, селяни просто не знають, що вітчизняні племінні підприємства вирощують велику рогату худобу. За результатами опитування, проведеного КРУ, в якому брали участь дев'ять тисяч селян, 30 відсотків із них не користувались послугами племінних господарств через те, що пункти штучного запліднення розташованi далеко від їхніх господарств, а стільки ж через те, що незадоволені роботою таких господарств. Через це племпідприємства недоотримали 16 мільйонів гривень потенційного прибутку. Щодо незадовільної роботи ревізори виявили, що дійсно більшість племінних підприємств утримувала тварин у неналежних умовах, через що поголів'я зменшувалось.

      Проте «прикривати лавочку», тобто програму розвитку селекції в тваринництві, Міністерство аграрної політики не збирається. «Ми сприйняли конструктивну критику і будемо робити висновки», — сказав заступник міністра Юрій Мельник. Крім того, він запевнив, що наступного року в Україні буде створено Головну державну інспекцію з племінної справи — урядовий орган, який опікуватиметься селекцією.