Орли для альтруїстів

«Хорошими ділами прославитись ніяк», — казала героїня відомого мультика. Спростувати цю фразу вирішили на Запоріжжі. Група підприємців зініціювала, а громадські організації «Фонд добрих справ» і «Запорізький вектор» узялися за реалізацію проекту «Олександрівська премія». Нещодавно відбулося дебютне вшанування переможців у дев’яти номінаціях. «Започаткували ми цю нову традицію не під якимись прапорами, а за покликом серця, — запевнив «УМ» відомий запорізький меценат Олександр Богуслаєв. — З такою ж щирістю, з якою наші номінанти ставляться до тих, хто поруч iз ними, хто потребує допомоги, досить часто — екстреної».

Ритуал нагородження розпочали з номінації «Благодійник». Кращим визнано громадянина США Ларрі Гілфорда — спонсора семи дитячих будинків–інтернатів: на поліпшення життя у сиротинцях меценат уже перерахував понад 2,5 мільйона гривень.

До речі, з–поміж працівників саме дитячих будинків експертна рада обрала переможця у номінації «Друга мама»: вихователька Тетяна Лобурець упродовж 38 років працює з розумово відсталими дітьми. У Кіровському будинку інвалідів (Оріхівський район) жінка, котру логічно назвати ветераном альтруїзму, навчає знедолених дітей письму, читанню й азам арифметики, підсобляє їм у догляді за собою.

Кращим «Послом доброї волі» визнано волонтера благодійного фонду «Щаслива дитина» Антона Бондаренка. Три роки тому відомий мандрівник, занесений до Книги рекордів України, долучився до роботи фонду організацією туристичних проектів–маршрутів для дітей. До речі, саме цей фонд («Щаслива дитина») здобув перемогу в номінації «Територія добра» — як організація, що впродовж багатьох років полегшує життя сиріт і сімей з хворими дітьми, допомагає також і лікувальним закладам.

Наймолодшим переможцем, та ще й у номінації «Особливий подвиг», став 12–річний Назар Клименко: у серпні поточного року семикласник школи №39 м. Запоріжжя врятував життя 62–річного сусіди, що тонув у річці!

А ще були переможці в номінаціях «Спасибі на доброму слові», «Лікар від Бога», «Добра справа» та «Здорово допомагати!».

Кожному з переможців вручено по тисячі гривень преміальних і спеціальний приз — статуетку срібного орла. Цей артефакт — iз відомого Вознесенського кладу. Його знайшли на старті спорудження ДніпроГЕСу: розкопуючи у 1930 році курган у козацькому селі Вознесенка (нині це майже центр Запоріжжя), археологи за участі відомого історика Дмитра Яворницького знайшли фрагменти зброї та обладунку вояків, золоті й срібні вироби, з–поміж яких виділявся срібний орел, що був окрасою стандартів ще візантійських завойовників і пролежав у землі десять iз лишком віків. Знайдене так і назвали: «Вознесенський клад».

Вибір саме такої статуетки як головного призу не є випадковим ще й з тієї причини, зауважив заступник міського голови Юрій Каптюх, що «у мешканців Вознесенки, уродженцем якої я є, завжди була традиція всиновлювати дітей, які залишалися сиротами, й виховувати їх як рідних. Такого поняття, як сирітство, тоді не було! Хочеться, аби і в наш час у Запоріжжі ставало дедалі більше соціально відповідальних людей, більшало благодійних акцій».