Вирушивши на чемпіонат світу до Вроцлава без цілої групи ключових важкоатлетів, збірна України навряд чи могла розраховувати на серйозні здобутки. Щоправда, навіть за умов, коли наші лідери залишилися вдома у зв’язку з «допінговим» перестраховуванням, у тренерському штабі говорили про плани щодо однієї нагороди. Медальні перспективи призерки Олімпіади–2012 Юлії Калини наставник жіночої збірної Юрій Кучинов описував стримано, наголошуючи на тому, що донецька штангістка лише недавно відновилася після травми і, готуючись до польського ЧС, спортивні результати не форсувала. Натомість шанси «на п’єдестал» нашого супертяжа Артема Удачина головний тренер чоловіків Петро Алаєв оцінював як дуже високі.
Зрештою, Калина геройствувати на помості у Вроцлаві не стала і, піднявши в сумі доволі скромну як для себе вагу — 212 кг, посіла п’яте місце. З огляду на особистий рекорд, який у Лондоні дозволив донеччанці виграти «бронзу», вона не добрала 23 кг.
Хай там як, а саме п’ята позиція Калини виявилася найкращим здобутком наших збірниць на «мундіалі». Скажімо, у ваговій категорії до 69 кг Надія Миронюк набрала восьму суму, Марія Хлян — 19–ту; а в категорії до 75 кг Ганна Козенко показала сьомий результат.
Натоміть Артем Удачин був близьким, аби виправдати сподівання наставника. Він завершив першу частину змагань атлетів власною вагою понад 105 кг у призовій трійці. Це так звана «мала бронза». Проте зберегти після ривка богатирський темп у представника спортивного клубу «ІСД» не вийшло. Артем «завалив» усі три спроби в поштовху, отримавши за другу вправу «бублик», й опустився в підсумковому протоколі на останнє місце.
Не порадував своїх наставників й інший представник нашої нечисельної чоловічої збірної В’ячеслав Чернишов (категорія до 94 кг), який посів 11–те місце.
Загалом чемпіонат світу пройшов за домінування росіян — у них 12 медалей (6+3+3) — та китайців (6+2+2). Далі в медальному заліку — теж майже суцільна Азія: КНДР, Узбекистан, Тайвань, Азербаджан, Казахстан... Господарі–поляки задовольнилися однією нагородою, бронзовою.