ВВП на низькому старті

Цифри йдуть угору

Наступного ж року уряд планує суттєве покращення економічної ситуації. Втім говорити про конкретні цифри нині завчасно. Адже зараз тривають консультації з МВФ, тож Кабмін продовжує активно працювати над макроекономічними показниками з урахуванням ситуації, що складається. У тому числі й з огляду на можливе підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Адже, на думку Сергія Арбузова, заплановане на листопад підписання Угоди дозволить розширити ринки збуту та збільшити виробництво українських товарів і послуг.

«Нам потрібні нові ринки. Окрім цього, я розраховую, що ми зможемо переорієнтуватися із сировинної економіки на продуктову. Тобто ми матимемо вже додаткову додану вартість. А для нас це принципово важливий момент», — сказав перший віце–прем’єр.

До речі, прогнози української влади підтвердила й Американська Торгово–промислова палата. У її звіті «Партнерство з метою підвищення конкурентоздатності України» зазначено, що в нинішньому році українська економіка мала незначне зростання ВВП у реальному вираженні у порівнянні з минулорічним показником у 0,2%. Найбільш конкурентними галузями економіки в Україні Американська ТПП вважає готельний бізнес, туризм, логістику, транспорт і агропромисловий комплекс.

Генератор зростання: банки і нацпроекти

На думку експертів, генераторами економічного зростання в Україні нині слугують кілька факторів. Перший — це зростання вкладів і виданих кредитів у банківській системі. Зростання кредитування з початку року становить 6%. Другий — реалізація проектів з активізації економіки. Як відомо, в Україні затверджено та успішно реалізується одразу кілька потужних, капіталомістких проектів. Які, ясна річ, впливають на загальний стан вітчизняної економіки. Й, нарешті, третій фактор — це величезний обсяг роботи, проведений задля підписання Угоди з Євросоюзом. Нині, ще до моменту підписання цього документа, масштабні інституційні зміни вже почали впливати на економічну ситуацію у державі.

Важливим фактором успіху, як стверджують аналітики, є злагоджені дії уряду та Національного банку, які дозволили державі уникнути багатьох неприємностей. Таких як скорочення великої кількості працівників на підприємствах, що внаслідок торговельних воєн були змушені зменшити випуск продукції, закриття цілих напрямів експорту і великого падіння виробництва.

Банківська сфера, як ми бачимо, своє завдання виконала. Темпи зростання кредитування юридичних осіб становили 7%, а фізичних — 3%. Якщо ж брати номінальні цифри, то різниця ще відчутніша — 49 млрд. гривень! Із нього 42 млрд. грн. — приріст кредитування реального сектору. Важливий нюанс: головна складова зростання імпорту — кредити населенню в іноземній валюті — торік зменшилася на 11 млрд. гривень, або на 13%. Натомість зростання кредитування відбувалося саме в національній валюті — і зросло на 42 млрд. грн. Як наслідок зменшилася доларизація кредитів — зараз її рівень менший 35%. Для порівняння: на початку року ця цифра становила 37%, а до настання кризи — понад 50%.

На цьому тлі дещо знизилася відсоткова ставка по кредитах. З початку року вона впала із 15,1 до 13,4%. Умови ж для кредитування підприємств поліпшилися ще відчутніше: ставка знизилася із 14,8 до 12,8%. Але найразючіше виглядає зниження ставки кредитування підприємств у гривні: якщо раніше юридичні особи залучали кошти під 16,6%, то нині — під 13,7%. Таким чином, ми бачимо: зниження відсоткових ставок відбувається саме в реальному секторі і саме у національній валюті.

Транспорт, м’ясо і пігулки

Що ж стосується проектів із активізації економіки, які здатні прискорити розвиток нашого господарського комплексу, то аналітики виділяють серед них п’ять головних. Це добудова першої черги Дністровської ГАЕС, оновлення рухомого складу громадського транспорту у Вінниці, будівництво метрополітену у Києві, а також добудова нового, унікального для України корпусу київської лікарні ОХМАТДИТ.

Окрім них, у стадії підготовки документів перебувають іще 40 подібних проектів, на розгляді у банківських закладах — 34, у стадії доопрацювання — ще майже 30.

Але, мабуть, найпотужнішим фактором розвитку української економіки аналітики вважають той величезний масив раціональних законодавчих і нормативних змін, які були втілені з метою підписання Угоди про асоціацію з ЄС. В інших умовах для імплементацій цих норм треба було би витратити десятиліття або й більше. Сьогодні ж Україна пройшла весь цей шлях за рік, що, безумовно, стане хорошою базою для нової епохи бурхливого економічного зростання.

Назагал, комплекс цих заходів уже нині показує непогані результати: практично у кожній галузі ми спостерігаємо якісні та кількісні поліпшення. Так, у металургів зростає частка складної і дорогої продукції — напівфабрикатів, отриманих безперервним литтям сталі, нарощується випуск якісних сталей та електроплавильне виробництво.

Чималі зрушення показує й фармацевтичне виробництво. Приріст виробництва з початку року — 14% при одночасному зростанні вимог до медичних препаратів. Сільське господарство збільшило випуск м’яса птиці на 16% з початку року і на 11% зріс випуск яловичини. Всі ці факти дають змогу нашій дер­жаві з упевненістю дивитися на свої перспективи вже завтра.