Щоразу, переглядаючи на сайті НОК України список федерацій з олімпійських видів спорту, ловиш себе на думці, що перед тобою перелік не спортивних організацій, а якихось структурних підрозділів Кабінету Міністрів чи Верховної Ради — так часто імена відомих політиків зустрічаються в графі «президент». Якщо розібратися, то значна частина вітчизняних спортивних федерацій є простим придатком профільного міністерства. До останнього часу такий принцип підпорядкування існував і в Федерації плавання України, на чолі якої дуже довго перебував дипломат, екс–міністр Олег Дьомін. Однак наприкінці минулого року всередині цієї структури назріли, можна сказати, революційні зміни. Молода генерація управлінців, яка вже працювала в ФПУ, запропонувала федерації стати на шлях самостійності. Прогресивна ідея, натхненниками якої були Дмитро Качуровський та Андрій Сердінов (на той час віце–президенти ФПУ), отримала підтримку керівників спортивного міністерства та НОКу, тож в останні півроку ФПУ жила вже за новими правилами.
«Раніше, чесно кажучи, федерація була другосортним осередком, але, щоб рухатися вперед до нових висот, їй потрібна хороша система адміністрування, активні менеджери», — сказав очільник НОК Сергій Бубка, відкриваючи вчора звітно–виборну конференцію Федерації плавання України.
Головним питанням порядку денного було питання виборів нового президента. Олег Дьомін, який із липня 2013 року призначений Надзвичайним і Повноважним послом України в Китаї, вирішив скласти повноваження у ФПУ і в листі–звіті рекомендував обрати своїм наступником першого віце–президента федерації Качуровського. Заслужений тренер України Ніна Кожух, яка зростила Яну Клочкову, також підтримала кандидатуру Качуровського, і та, в підсумку, виявилася безальтернативною.
Зазвичай, як відзначив ректор Національного університету фізичного виховання та спорту Євген Імас, в Україні боротьба за крісло спортивної федерації відбувається з інтригами та конфліктами. Натомість у плавальному господарстві спостерігалася несподівана одностайність.
«Говорить чудово», — тихенько прошепотів сусіду один із делегатів, слухаючи передвиборчу програму кандидата в президенти, який кілька років тому в Пенсильванському університеті отримав ступінь магістра за програмою «спортивний менеджмент». Пропозиції Дмитра Качуровського з розвитку вітчизняного плавання отримали чимало схвальних відгуків. Одні делегати називали їх «зваженими та реальними», інші – «комплексними та системними». Зрештою, кандидатура Дмитра Олеговича здобула стовідсотковий вотум довіри.
Більша частина життя Качуровського пройшла в дніпропетровському Палаці водних видів спорту «Метеор», де він був плавцем, тренером, директором. Тепер, ставши біля керма федерації, коло його відповідальності розширилося. Недалеко той час, коли пану Качуровському доведеться звітувати і про результати національної збірної, яка, за його словами, отримала необхідний мінімум для підкорення олімпійського п’єдесталу–2016, і розвиток мережі плавальних басейнів, і урок плавання в школі та реорганізацію Федерації, які в своїй програмі анонсував новообраний президент.