«Кісточки» не шкодять, а лактація — тільки на користь

За словами завідуючого відділенням хірургії Київського міського онкологічного центру Миколи Анікуська, бюстгальтери з «кісточками» особливого впливу на здоров’я молочних залоз не мають. «Проведені дослі­дження не відзначили у жодному випадку залежність від щільності білизни виникнення раку МЗ, — каже «УМ» Микола Федорович. — Незручна білизна може зменшувати якість життя, створюючи дискомфорт, через перетискання судин може виникати набряк МЗ. Однак — не онконедуга. Статистика свідчить: ризик захворіти на рак МЗ не залежить від того, носить жінка підтримуючу білизну чи взагалі не вдягає бюстгальтера. Що справді має значення, так це розмір молочних залоз. У жінок iз маленьким розміром грудей — нульовим, першим — молочна залоза має менше залозистої тканини, відповідно, і ризик злоякісних мутацій менший, ніж у жінок із пишним бюстом.

Водночас, як зауважує Микола Анікусько, дуже позитивно на здоров’ї молочних залоз позначається грудне вигодовування.

«Що довше жінка годує груддю, то краще — і для здоров’я малюка, і для її власного, — наголошує лікар. — Перші півроку після народження ГВ — важливий фактор для формування імунітету дитини, друге півріччя (і це вже доведено) — важливе для правильного формування інтелекту дитини. Так, материнське молоко відповідає за інтелект! На другому році життя материнське молоко очищається і також є корисним для дитини. А крім того, що довше мама годує — до 2–3 років, тим міцніший зв’язок між матір’ю і малюком. І це простежується у стосунках: діти, яких довго годували груддю, прив’язані до сім’ї».

Низка наукових робіт, каже лікар, доводить позитивний вплив ГВ на здоров’я молочних залоз: що довше триває лактація, то менша ймовірність раку. «Це обумовлено тим, що під час грудного вигодовування довго не відновлюється місячний цикл, відповідно, немає естрогенового навантаження на жіночий організм. А для протокової системи молочних залоз це чудовий дренаж, попередження застійних явищ і локальних інфекцій. Зрештою, якщо молочна залоза не виконує своєї основної функції, вона атрофується — як і будь–який орган, який не працює», — додає Микола Анікусько.