Павло Кириленко,
народний депутат від ВО «Свобода», голова Одеської обласної організації ВОС із 2000 року:
«Шість років тому Маркова знали як бандита, а не як політика»
— У 2007 році було не просто побиття — це був бандитський напад за участі озброєних бойовиків на мітинг, який проводила наша організація. Керував процесом, очевидно, Марков. Тоді Маркова як політика в публічному житті ніхто не знав, але його знали у вузьких колах підприємців як бандита, рейдера і кримінального авторитета. В Одесі в нього ніколи не було великої підтримки, а особистий рейтинг був завжди нижчий, ніж рейтинг його партії «Родіна».
Протягом шести років ця партія й наближені до неї сили нагнітають ситуацію та розпалюють міжнаціональну ворожнечу. В Одесі дуже багато приїжджих «ФСБшників», які готуються дестабілізувати ситуацію в першу чергу в цьому регіоні, а потім — по Україні. ВО «Свобода» завжди звертала на це увагу, ми постійно зверталися у правоохоронні органи, в Генеральну прокуратуру для надання діям проросійськи налаштованих бандитських угрупувань в Україні належної оцінки. Тому те, що зараз відбулося, — арешт Маркова — це в тому числі результат і нашої наполегливої праці.
Володимир Фесенко, політолог:
«Із нього дарма ліплять опозиціонера загальнонаціонального масштабу»
— Чого в цій ситуації більше — права, справедливості чи політики? Право тут відносне. «Вибіркове правосуддя», як модно казати в останні роки. Щодо справедливості, то правильним було покарати Маркова ще тоді, в 2007му, за гарячими слідами. Але ви не враховуєте ще один чинник. Крім політики, тут ще є бізнес. Є підозра, що в позбавленні Маркова мандата народного депутата, як і в нинішній ситуації з арештом, є велика складова одеських кланових «розборок» або ворожнеча з кимсь із впливових людей у Києві.
Не думаю, що рішення про переслідування Маркова виходило від Януковича. Не той калібр. Досі він був діячем обласного масштабу. У Маркова точно є вороги в Одесі, і це (його арешт) могли зробити для напучування всім іншим, хто виступатиме в такій самій ролі, зокрема й «регіоналам». Проте, думаю, що це серйозна помилка силових структур і тих, хто приймав таке рішення, — негативу від цього арешту набагато більше, ніж якихось дивідендів для влади.
Формально тут не можна проводити якісь аналогії зі справою Луценка чи Тимошенко — масштаб інший, зовсім інша людина. Але формально Марков тепер теж опозиціонер, і це можна подавати як утиски проти опозиції. І в цьому сенсі це ризиковано напередодні Вільнюського саміту. Хоча в Європі більше слідкують за парламентською опозицією, а не за проросійською, але ситуацію з Марковим будуть використовувати для інформаційних атак проти України в Росії, подавати це як приклад антиросійських дій української влади.
Для РФ він один із претендентів на лідерство в проросійському русі в Україні. Його діяльність об’єктивно відповідає інтересам Москви, тому його так часто демонструють на російському телебаченні.
Тож ще один негативний наслідок: із Маркова таким чином штучно роблять загальнонаціональну опозиційну фігуру, нового лідера певного руху. Спочатку — жертва, як це в нас часто буває, а потім з ореолом жертви він претендуватиме на більш значущу роль. Це може бути першим кроком до ролі кандидата на посаду Президента. Безумовно, Марков не буде фаворитом [на виборах2015], але він буде відбирати голоси у того ж Януковича. Так що навіть з точки зору інтересів влади це не дуже правильний крок, який потенційно створює більше проблем, ніж дивідендів.
Олександр Палій, політолог:
«Популярність Маркова надута іноземними грішми»
— За попереднього Президента «справа Маркова» не рухалася, і я думаю, що Янукович такими діями набуде собі багатьох прихильників і в Одесі, і в усій країні. Це робиться тому, що Янукович вирішив показати всім, у тому числі закордонним силам, що він контролює територію України й не дасть проводити проти себе підривну діяльність.
У мільйонній Одесі визволяти Маркова прийшло менше сотні людей, а, наприклад, у Врадіївці, де мешкає сім тисяч людей, прийшло близько тисячі. Тобто пропорція несумісна і свідчить про те, що популярність Маркова надута іноземними грішми, і ця проблема насправді не турбує населення.