Так виглядають дзеркала–геліостати для Р’юкана.
Три тисячі мешканців норвезького містечка Р’юкан, що в області Телемарк на захід від Осло, від вересня до березня не бачать сонця, оскільки цей населений пункт розташований у глибокій долині Вестфйорддален між двох гір. Цього року все зміниться завдяки... велетенським дзеркалам, встановленим на гірських схилах.
Днями розпочалися випробування конструкції, створення якої обійшлося міській скарбниці у п’ять мільйонів крон (830 тис. доларів). Дебати про доцільність виділення такої значної суми тривали п’ять років.
Як повідомляє сайт Visit Norway, сонячне проміння має відбиватися від системи дзеркал–геліостатів та освітлювати центральну площу міста в темну пору року. Концепція не нова, але на її реалізацію знадобилося ледь не століття.
Ідею створення такої системи дзеркал для освітлення Р’юкана свого часу запропонував знаний норвезький інженер Самуель Ейде — засновник міста та організатор гідроелектростанції на тутешньому водоспаді. Він переймався стражданнями своїх працівників, які по півроку не бачили сонячного світла, але в першій половині минулого століття не мав відповідних технологій та матеріалів, щоб реалізувати новаторську задумку. Тож Ейде натомість побудував канатну дорогу на вершину гори, щоб мешканці Р’юкана хоч інколи піднімалися з «ями» помилуватися сонцем.
Влада комуни передбачає, що система дзеркал приверне до міста додаткові юрби туристів. При цьому Р’юкан і так має давні туристичні традиції — вузька долина зі 104–метровим водоспадом Р’юканфоссен є популярною серед подорожувальників ще з початку 1900–х років. «Водоспад, що димить» (так його назва перекладється з норвезької) — це визначна ландшафтна пам’ятка загальнонаціонального масштабу, його зображував не один знаний художник. Крім того, ці місця вдало підходять для лижного спорту, льодолазіння та є зручною базою для пішохідних трекінгових маршрутів по плато Хардангервідда.
Перше, що вражає того, кому пощастить поспiлкуватися з панi Есрою Шакар — її пристойне володiння українською мовою. Усе стане зрозумiлим, якщо скажу, що панi Шакар вiсiм рокiв працювала в посольствi Туреччини в Українi i офiцiйна її посада — аташе з питань культури, туризму та iнформацiї посольства Турецької Республiки в Українi. >>
Туризм поєднує в собі і пізнання світу, і спорт, і відпочинок. Отже, може задовольнити смаки й уподобання кожного небайдужого до мандрів. Зважаючи на ветеранський вік більшості учасників нашої подорожі-керівнику групи Володимиру Дімітрюку майже 63, дещо менше Володимиру Грипасю й Олегу Дубині, і лише Михайла Квартюка та Ольгу Давидову можна вважати молодими, — ми мали б обрати останнє. >>
Мандрівники, які найбільше цікавляться давніми фортецями та палацами, серед найпривабливіших для себе регіонів однозначно назвуть Тернопілля. Адже за кількістю старовинних замків ця область займає перше місце в державі (тут зосереджено більше третини всіх українських оборонних споруд або їх руїн — 34). >>
Відомий російський мандрівник, засновник туристичного «Форуму Вінського» Сергій Вінський отримав відмову при спробі в’їхати в Україну. Скандал? Не без того. Формальною причиною видворення Вінського одразу по прибуттю із Москви в аеропорт «Жуляни» стала «не підтверджена мета перебування на території України». >>
Після того, як припинила роботу авіакомпанія «Wizz Air Україна», у наших мандрівників помітно звузилося поле для маневру — вже не так просто знайти дешеві варіанти мандрівок у Європу. Доводиться або платити більше, або пересідати на автобуси, або шукати точки вильоту в сусідніх країнах — Польщі, Словаччині, Молдові тощо. Але, як виявилося, припинення діяльності «Wizz Air Україна» не є остаточним. >>
Красиво жити хочуть терористи не лише «ДНР». У другому за кількістю населення місті Іраку — Мосул, яке торік перейшло під контроль джихадистів із терористичного угруповання «Ісламська держава Іраку та Леванту», на початку травня відкрився після реконструкції розкішний готель Waritheen (стара назва — Ninawa International Hotel). >>
