Між люстерком та водоспадом

Три тисячі мешканців норвезького містечка Р’юкан, що в області Телемарк на захід від Осло, від вересня до березня не бачать сонця, оскільки цей населений пункт розташований у глибокій долині Вестфйорддален між двох гір. Цього року все зміниться завдяки... велетенським дзеркалам, встановленим на гірських схилах.

Днями розпочалися випробування конструкції, створення якої обійшлося міській скарбниці у п’ять мільйонів крон (830 тис. доларів). Дебати про доцільність виділення такої значної суми тривали п’ять років.

Як повідомляє сайт Visit Norway, сонячне проміння має відбиватися від системи дзеркал–геліостатів та освітлювати центральну площу міста в темну пору року. Концепція не нова, але на її реалізацію знадобилося ледь не століття.

Ідею створення такої системи дзеркал для освітлення Р’юкана свого часу запропонував знаний норвезький інженер Самуель Ейде — засновник міста та організатор гідроелектростанції на тутешньому водоспаді. Він переймався стражданнями своїх працівників, які по півроку не бачили сонячного світла, але в першій половині минулого століття не мав відповідних технологій та матеріалів, щоб реалізувати новаторську задумку. Тож Ейде натомість побудував канатну дорогу на вершину гори, щоб мешканці Р’юкана хоч інколи піднімалися з «ями» помилуватися сонцем.

Влада комуни передбачає, що система дзеркал приверне до міста додаткові юрби туристів. При цьому Р’юкан і так має давні туристичні традиції — вузька долина зі 104–метровим водоспадом Р’юканфоссен є популярною серед подорожувальників ще з початку 1900–х років. «Водоспад, що димить» (так його назва перекладється з норвезької) — це визначна ландшафтна пам’ятка загальнонаціонального масштабу, його зображував не один знаний художник. Крім того, ці місця вдало підходять для лижного спорту, льодолазіння та є зручною базою для пішохідних трекінгових маршрутів по плато Хардангервідда.