«Півні», які хочуть закидати нас шапками

У тому, що за путівку на «мундіаль»–2014 збірній України у матчах «плей–оф» доведеться сперечатися з найсильнішим з усіх можливих опонентів, є щось символічне. Навряд чи відбір, який розпочався для українських футболістів скрутою, міг завершитися без ускладнень. Але, думається, не для того наші хлопці дерлися турнірними сходами вгору, щоб наприкінці підйому здатися французам. Котрих, до слова, за підсумками групового етапу вже випередили в рейтингу ФІФА.

Проти нас — статистика. За всю історію незалежної «синьо–жовтої» збірної вона жодного разу не перемагала «галльських півнів». Але коли ж обривати безвиграшну серію, як не тепер?

Відзначимо, що востаннє збірна Франції не грала у фінальній частині ЧС в 1994 році. Путівку на той «мундіаль» у «триколірних» відібрав болгарин Еміл Костадінов, переможний дубль якого не дозволив французам поїхати до США. Перед тим дорогу на «мундіаль» 1974 року «півням» перегородила інша збірна зі Східної Європи — СРСР. Першість світу–2014 припадає на такий самий 20–річний цикл.

Щоправда, французи не сумніваються в своєму успіху, згадуючи останні дві зустрічі з українцями, які вони виграли із загальним рахунком 6:1. Обидва ті поєдинки проходили на «не фартовій» для нашої збірної «Донбас–арені». Спочатку, під час підготовки до домашнього Євро, українці, керовані Олегом Блохіним, зазнали приголомшливого фіаско в «товарняку» — 1:4, пропустивши від експериментальної Франції три голи на останніх хвилинах матчу. Удруге ж підопічні Блохіна програли французам (0:2) під час самого ЧЄ, коли абсолютно нічого не змогли протиставити Франку Рібері і Ко. Пригадуєте — той поєдинок було перервано на годину через грозу та зливу над Донецьком.

Хай там як, але стикові двобої, які відбудуться 15 та 19 листопада, матимуть інше забарвлення. Насамперед тому, що в обох збірних змінилися наставники. Останнім часом Французька федерація футболу взагалі міняє керманичів національної збірної немов рукавички. Після провалу на ЧС–2010, який завершився грандіозним скандалом між гравцями та тренером, місце Раймона Доменека посів Лоран Блан — захисник легендарної команди, яка в 1998 та 2000 роках виграла світову та континентальну першості. Піднятися на футбольний Олімп у ролі наставника Блану не вдалося — на ЧЄ–2012 його збірна зійшла з дистанції у чвертьфіналі, поступившись майбутнім переможцям — іспанцям. Після невдачі на єврофорумі ФФФ змінила Блана на іншого уславленого екс–збірника, капітана легендарних чемпіонів Дідьє Дешама.

Дешам має добре пам’ятати відбірковий турнір ЧЄ–2000, коли він двічі — на НСК «Олімпійський» та «Стад де Франс» — у ролі капітана виводив свою збірну на поєдинки проти України. В обох випадках вони завершилися з рахунком 0:0.

«Ми поважаємо збірну України», — більше для проформи заявив після жеребкування «плей–оф» Дешам. Тренер водночас вважає, що його команді неймовірно пощастило з суперником. Підтримує нинішнього керманича «триколірних» і Доменек: «Про кращий жереб ми не могли й мріяти. Якщо наша збірна продемонструє всі свої найкращі якості, матч з українцями перетвориться на просту формальність».

Нагадаємо, що на попередній «мундіаль» французи, очолювані Доменеком, також пробилися через сито «плей–оф», коли зі скрипом пройшли збірну Ірландії. Тоді, в листопаді 2009 року, «півнів» вивела на ЧС рука Тьєрі Анрі. Двічі підігравши собі забороненою частиною тіла, він зробив результативну передачу на Вільяма Галласа, чий удар у додатковий час, зрештою, й приніс «галлам» путівку на ЧС–2010.

У нинішньому скликанні збірної Франції перші ролі відіграють інші футболісти. Основні сподівання французькі вболівальники покладають на півзахисника «Баварії» Франка Рібері — конструктора практично всіх атак команди. Окрім нього, в складі «триколірних» є чимало гучних футбольних імен: капітан «МЮ» Патріс Евра, юна зірка «Ювентуса» Поль Погба, досвідчений форвард «Реала» Карім Бензема. На провідних ролях у своїх клубах перебувають Олів’є Жиру («Арсенал»), Жеремі Менез («ПСЖ»), Самір Насрі («Ман. Сіті») та Йоан Кабай («Ньюкасл»).

Як видно, у розпорядженні Дешама зібрані зіркові футболісти з топових чемпіонатів Старого світу. Але вся їхня зірковість може обернутися проти них. Достатньо пригадати сварку Евра та Доменека на ЧС–2010 та конфлікт Насрі з французькими журналістами під час ЧЄ–2012.

«Дуже добре, що нам вдалося уникнути зустрічі з Португалією. Вважаю, що велика європейська нація має бути представлена на чемпіонаті світу в Бразилії», — заявив після жеребкування воротар французів Уго Льйоріс, який грає за «Тоттенхем». Що ж, «манія величі» та бажання закидати Україну шапками цілком може зіграти з французами злий жарт. Але що–що, а проб­лема концентрації перед нашою командою в матчах 15/19 листопада не стоятиме.