Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Вручення «Золотого оленя»: Ульріх Зайдль, Андрій Халпахчі та почесний президент «Молодості» Віктор Ющенко. (УНІАН.)
Цьогорічне відкриття міжнародного фестивалю зробили з підкреслено українським присмаком — на сцені виконував пісні хор «Калина» Полтавського педагогічного університету. Ансамбль тут був не випадково, адже став героєм одного з фестивальних фільмів — швейцарської документалки «Чарівна паличка». Ймовірно, українськими піснями святкували цьогорічний аншлаг українських стрічок у фестивальній програмі: 38 вітчизняних фільмів — такої кількості, здається, ще не було. Однак відчуття деякої «радянщини» не полишало — почесті, кошик квітів від Київської міської адміністрації, лист від Президента України, прочитаний міністром культури. До слова, з листом стався курйоз: Леонід Новохатько відзначив, що не кожна подія має за честь отримати привітання одразу від двох голів держави, і після листа від Януковича зачитав лист... від Миколи Азарова. Сміх, що раніше толерантно стримувався, наразі вибухнув, а із зали пролунали вигуки «Ура, товариші!».
Традиційно, перша нагорода фестивалю вручається вже під час відкриття. «Скіфського оленя» за «Особливий внесок у розвиток світового кінематографа» цьогоріч отримав австрійський кінорежисер Ульріх Зайдль. Нагороджувати Зайдля вийшов почесний президент кінофестивалю Віктор Ющенко. І від себе додав стосовно української програми: «Це велике свято. Адже у програмі, що містить понад 250 фільмів, особливо приємно бачити, що кожен десятий — український. Браво, і так тримати!». І навіть Ульріх Зайдль у вдячній промові акцентував увагу на українському кіно: «Я хочу звернутися до молодих митців України. Я розумію, що знімати в наш час не завжди легко, можливо перешкоджають політичні умови або брак коштів. Хочу сказати вам наступне — робіть своє кіно, те що ви хочете, відчуваєте, бачите. Ніколи ні на кого не звертайте увагу. Лише те, що вам до душі. Якщо ви зніматимете фільми про Україну, рано чи пізно вони досягнуть успіху».
Невдовзі на сцені вітали Наталю Сумську. Акторка отримала нагороду «Овації» за «Особливий внесок у розвиток українського мистецтва». «Коли людина отримує нагороду за значний внесок, це означає, що вона переходить в іншу вагову... ой... вікову категорію. Але я душею з «Молодістю», я відкрита для молодих і я мрію зніматися у молодих», — подякувала зі сцени Наталя В’ячеславівна та виконала пісню «Стоїть гора високая» під акомпанемент хору «Калина». Без сумніву, Наталин спів — справжня родзинка відкриття, однак вибір пісні відверто здивував, тим більше що закінчується вона рядками «А молодість не вернеться, не вернеться вона»...
Особливою подією став показ фільму–відкриття — останньої стрічки Анджея Вайди «Валенса. Людина надії». Генеральний директор «Молодості» Андрій Халпахчі свій вибір фільму–відкриття фестивалю пояснив так: «На фільмах Анджея Вайди ріс я, а тепер виховую на них своїх дітей. До того ж, на мою думку, події, описані тут, — це те, без чого не було б «перебудови» і нашої з вами незалежності». У ці слова не вельми вслухалися присутні політики. Під час п’ятихвилинної перерви перед показом «Валенси» до виходу потягнулись чомусь саме гості–політики.
Саму стрічку можна з упевненістю назвати вдалим вибором для відкриття українського кінофестивалю. Ментально близька для українців, а також добре зрежисована, з вдалим музичним наповненням та Робертом Вечкевичем у ролі Валенси, картина вийшла дещо утопічною, однак не позбавлена великої харизми.
«Райський» об’єктив
За дві години до офіційного відкриття кінофестивалю, у «Мистецькому арсеналі» Ульріх Зайдль зібрав відвідувачів на відкритті персональної виставки фоторобіт iз трилогії фільмів «Рай: Любов», «Рай: Віра», «Рай: Надія». Експозиція містить 42 світлини. Задум режисера полягав у тому, аби показати епізоди з фільму, що реалізуються у просторі у вигляді окремих мистецьких творів. «Тут поєднано абсолютно протилежні стилі у постановній, художній і документальній зйомці, — пояснює австрійський режисер, — Можна сказати, що починав я знімати документальні фільми з елементами художніх. Зараз я вже знімаю художні стрічки з характером документальних. Ці фільми базуються на моїх спостереженнях за реальним життям».
Режисер пропонує кожному, зважаючи на власний життєвий досвід, подивитись на кадри, більшість з яких відверто провокативні, містять оголену натуру та сцени сексу. «Інколи в моїх фільмах глядачі бачать знайомі їм прояви життя, які можуть бути і неприємними. Втім тут глядач аналізує себе. Я ж творю з реальності. Але повне копіювання не є моєю метою, я творю мистецький простір, який цю реальність показує», — зізнався Ульріх Зайдль.
У його творах головний редактор мистецького видання ART Ukraine Аліса Ложкіна бачить актуальну тему, до якої звертаються більшість сучасних фотографів: «Ці фото показують саме можливості розширення меж мистецтва і вироблення синтетичного його бачення. Із сучасним мистецтвом їх поєднує гостра критичність, нестандартність мислення режисера, спроби знаходження цікавих кутів і часом болісних моментів існування».
Виставка триватиме до 27 жовтня. Окрім «райської» фотовиставки, в рамках «Молодості» триває ретроспектива фільмів Ульріха Зайдля.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>