Йдеться про Катерину Абдулліну, яка минулого місяця спричинила скандал на національному ґрунті. Нагадаємо, солістка Національної опери дозволила собі в соцмережах розповісти, що в гімназії, де вчаться її діти, дуже красиво лунала російська мова і «по–російськи дуже красиво говорили старшокласники», на відміну від «бидлячих українських шкіл». Абдулліна висловлювала радість від того, що її російськомовна дитина «навчається серед морально здорових дітей». Після таких висловлювань Катерину Абдулліну попросили з Національної опери. А днями справою зайнялися правоохоронці. Як повідомила агенції «Укрінформ» представник Шевченківського райвідділу міліції в Києві Наталя Калиновська, найближчими днями співачку допитають. Її висловлювання цілком вкладаються у статті про порушення рівноправності громадян залежно від їх расової чи національної ознаки. Абдулліній загрожує покарання у вигляді штрафу або й обмеження свободи терміном до п’яти років. Зараз триває досудове слідство.
Нарешті знайшов притулок музей–«безхатченко» — Музей Василя Стуса, заснований пенсіонером Олегом Федоровим. «УМ» писала про перипетії навколо цього закладу: коли пан Федоров зрозумів, що пенсії не вистачає навіть на оплату комунальних боргів — вирішив передати музей у власність міста, проте на Донеччині від такого подарунку відмовилися. За рік кочування експонати нарешті знайшли своє приміщення — в адміністративному корпусі заводу «Еластомер», пише novosti.dn.ua. Відтепер музей носить назву «Василь Стус — жертва тоталітарного режиму». «Саме тут коріння Стуса, тут початок роботи, тут початок музейного руху. І відкриття літературного музею Стуса — це логічне продовження тієї святої справи, яка зародилася у нас, у Горлівці», — сказав заступник мера Горлівки Сергій Шкребець.
Днями найбільшим у країні графіті було визнано картину з портретом першого космонавта Юрія Гагаріна, намальовану на висотному будинку в Комінтернівському районі Харкова. Це зафіксували представники Книги рекордів України. Рекорд цей, на їхню думку, складно буде перевершити, адже, «якщо знайдуться охочі, то їм доведеться, вподобившись альпіністам, малювати на 16–поверховому або 24–поверховому будинку». Висота харківського Гагаріна — 35,25 метра, ширина малюнка — 12,8 м, а загальна площа становить 451 кв. метр iз лишком.
Можливо, рекордною можна вважати і швидкість, з якою працювали художники. Як повідомляє сайт Харківської міськради, працювали художники трохи більше десяти днів, витратили 500 балончиків iз фарбою більш як сорока відтінків.
У Британії з’явилася вулиця ім.Тараса Шевченка. На честь українського генія названо центральну вулицю району Сіджвік Сайт, що в університетському місті Кембридж. Поруч розташовані корпуси гуманітарного та мистецтвознавчого факультетів університету. Як поянили сайту zn.ua у прес–службі цього шанованого вишу, наступного року Кембридж приєднається до святкування 200–річчя Шевченка, що відбуватиметься в багатьох країнах. Проте ім’ям Кобзаря вулицю називатимуть лише рік. Потому її перейменують на котрогось з інших шанованих ювілярів. Таке «перехідне» ім’я для вулиці — перший досвід у Кембриджі, зазначили у прес–службі.
Нагадаємо, Кембриджський університет — один iз найстаріших у світі й лідирує нині як один iз найавторитетніших. Його було відкрито в 1209 році, і він став четвертим за ліком вищим навчальним закладом у світі. Випускниками Кембриджа були Ісаак Ньютон, Чарльз Дарвін, Джон Кейнс, iз Кембриджем пов’язані імена 87 лауреатів Нобелівської премії.
Відучора і до 19 жовтня у столиці Росії проходять Дні Києва. Частина програми — культурна. Так, за повідомленням УНІАН, Київ подарує Москві зменшену копію пам’ятника Булгакову, встановленого біля музею письменника на Андріївському узвозі. Театр російської драми ім. Лесі України покаже москвичам «Глузливе моє щастя» — спектакль за мотивами життя і творчості Антона Чехова. Планується гала–концерт.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
