Туристи повертаються до Статуї Свободи. (Рейтер.)
Лідери Сенату США наблизилися до домовленості, що має дозволити тимчасово знову відкрити державні установи і підняти стелю державного боргу до четверга, коли, як очікується, у державній скарбниці має закінчитися готівка. Це сталося після затяжних перемовин на Капітолійському пагорбі між провідниками демократів та республіканців у Сенаті Гаррі Рідом та Мітчем Макконнеллом. Президент Барак Обама навіть переніс на пізніший час зустріч із керівниками Конгресу, аби дати Ріду та Макконнеллові більше часу на оформлення домовленостей. За повідомленнями американських медіа, проект угоди передбачає фінансування уряду до 15 січня та підвищення межі держборгу до середини лютого.
Уже два тижні більшість державних установ США не функціонують через те, що Конгрес не ухвалив бюджету на початок нового фінансового року, який почався з 1 жовтня. Сполучені Штати повинні підвищити свій борговий ліміт у 16,7 трлн. доларів до четверга. Якщо цього не станеться, країні загрожує ситуація, за якої вона офіційно не зможе фінансувати виплати за зовнішніми позиками, тобто постане перед дефолтом. Міжнародний валютний фонд заявив, що можливість першого в історії США дефолту спричинить серйозні проблеми у світовій економіці. Світовий банк також застеріг, що США перебувають усього за кілька днів до дуже небезпечного моменту у зв’язку з урядовою бюджетного кризою.
Незважаючи на зупинку в роботі державних установ, деякі штати ухвалили рішення відкрити національні заповідники за рахунок місцевих бюджетів. Як повідомляє сайт «Смак подорожника», у Нью–Йорку відкрилася для відвідувачів Статуя Свободи — це рішення обходиться штату в 61 600 доларів на день. Штат Колорадо своїми силами відкрив для туристів Гранд–Каньйон, а Південна Дакота — знамениту гору Рашмор із кам’яними ликами чотирьох президентів. Це стало можливим завдяки спеціальній угоді між федеральним урядом та владою штатів, які порахували, що втрати від відсутності туристів коштуватимуть їм набагато більше.
Вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей іще навіть не почалися, а ексцеси довкола них уже тривають. Минулої п’ятниці активісти та симпатики полку «Азов» влаштували під стінами Верховної Ради ціле фаєр-шоу, погрожуючи розігнати парламент, якщо вибори (а відповідно, і легітимізація самопроголошених «республік») усе-таки відбудуться. >>
Блискуча перемога Джамали, окрім усього іншого, означає й потребу прийняти наступний конкурс у Києві. Втім це може бути й інше українське місто. Пропозиція організувати Євробачення-2017 у Криму, звісно, звучить вельми привабливо, але будьмо реалістами. >>
Недавня відставка Арсенія Яценюка була довгим та болісним процесом. Але найбільш прикрим є не це. А те, що Яценюк пішов примусово-добровільно: не тоді, коли відчув, що настав його час, а тоді, коли його підштовхнули до цього чисельні й заплутані «договорняки» на найвищому рівні. >>
Випробування Північною Кореєю водневої бомби запускає цілий ланцюг асоціативних роздумів. Передусім про те, чи є ефективним договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)? А також про те, чому ті, хто грає за правилами (як Україна), опиняються у програші, тоді як ті, хто правила порушує (як КНДР) отримують можливість говорити зі світом iз позиції сили? >>
Богдан Гаврилишин — засновник благодійного фонду свого імені, який сприяє становленню людей нової генерації (стипендії, гранти, стажування), член Римського клубу (міжнародна організація, в яку входять представники політичної та економічної еліти 30 країн світу), директор Міжнародного інституту менеджменту МІМ-Женева, фундатор економічного форуму в Давосі, учасник Ініціативної групи «Першого грудня». >>
Згідно з оприлюдненим 16 березня у Римі звітом ООН World Happiness Index 2016 («Індекс рівня щастя у світі-2016»), Україна посіла 123-тє місце з охоплених дослідженням 156 країн світу. Нашими сусідами по «щастю», чи радше «нещастю», є африканські країни Кенія (122-ге місце) та Гана і Конго (124-те і 125-те місця). >>
