Ми, звичайно, не Замбія...

16.10.2013

Головна новина останніх днів — публікація чергового дослідження про світове багатство Global Wealth Report, підготовленого аналітиками швейцарської компанії Сredit Suisse. Українці, якщо вірити цьому дослідженню, нині є однією з найбідніших націй світу.

За підрахунками авторів, середній річний дохід громадянина нашої держави становить менш ніж 5 тисяч доларів. Це у 10 разів менше від середнього світового показника. Цікаво, що наші найближчі сусіди — Молдова та Білорусь — вважаються трохи багатшими за українців. Мешканці цих держав заробляють від 5 до 100 тисяч доларів. Наші західні сусіди, поляки, багатші у 5 разів — їхній дохід становить від 25 до 100 тисяч доларів. Ну а громадяни Російської Федерації, країни, яка «сидить» на нафті й газі, назагал є біднішими за бідних на ресурси поляків. Дохід росіян — від 5 до 25 тисяч доларів.

У дослідженні враховувалася вартість чистих активів, передусім нерухомості, мінус борги. Таким чином, найбагатшими мешканцями планети серед 200 країн виявилися земляки авторів рейтингу — швейцарці. Середня вартість їхнього майна — 500 тисяч доларів. У десятку найбагатших увійшли також мешканці Австралії, Норвегії, Люксембургу, США, Швеції, Франції, Сінгапуру, Бельгії і Данії з активами від 400 до 250 тисяч доларів. «Середнє багатство сягло нового значення — 51,6 тис. доларів, — відзначають у Сredit Suisse. — При цьому нерівномірність в отриманні доходів посилилася: 10% населення Землі володіє 86% світового багатства». При цьому вартість майна за останній рік зросла на 5% — до 241 трлн. доларів. Номінальний світовий ВВП, для порівняння, становить 72 трлн. доларів.

Рейтинг, звичайно, не найоб’єкти­вніший, за ним, якщо користуватися підходом швейцарських аналітиків, найбагатшими в СНД виявилися мешканці Туркменістану. У цьому рейтингу йдеться не про реальні доходи населення і навіть не про доходи держави на душу населення. А лише про оцінку особистого статку кожного громадянина. Втім, якщо провести паралелі між рівнем статку громадян та їхніми доходами, то особливої різниці у цих списках не буде: всі розуміють, що із малими доходами зібрати велике майно практично неможливо.

Підтвердження цьому — рейтинг Організації Об’єднаних Націй, який визначив найщасливіші країни світу. Лідирують у ньому Данія і Норвегія, а Україна займає «почесне» 87 місце. Приблизно таке саме місце зайняла Україна в ще одному ООНівському рейтингу — «Людський розвиток–2013». У ньому ми перебуваємо на 78–й позиції. А в переліку найбідніших країн наша з вами Батьківщина перебуває на 81–й позиції. На ній нас утримує відсоток бідного населення. На думку авторів дослідження, бідних людей в Україні трохи менше третини — 29%, якщо бути точнішим. Антилідером у номінації «бідність» є країна Замбія, 86% населення якої є бідняками. До речі, сусідами нашої держави у цьому переліку — з приблизно однаковими показниками — є Кабо–Верде і В’єтнам.

Перевірити методологію укладачів рейтингів, утім, неважко. Середній рівень бідності, визначений Світовим банком, становить дохід менше 1,25 долара в день. З одного боку, якщо намагатися бути об’єктивним, то для різних країн цей показник є неоднаковим: в одних країнах на мінімальну суму можна дозволити собі значно більше, ніж в інших. З іншого, підрахувати реальні доходи людей не так уже й просто. Скажімо, середня зарплата в Україні у серпні становила 3,3 тис. гривень, або 302 долари. При цьому не буде великою відвертістю те, що українці часто приховують свої доходи, а зарплату отримують «у конверті». Тож у статистику потрапляють не завжди реальні цифри.

При цьому наша влада вважає, що українці — навіть офіційно — заробляють не так уже й мало. Більше того, що вони, тобто ми, можуть вижити на 1,1 тис. гривень — наш прожитковий мінімум. Поділивши цю суму на курс долара, отримуємо цікаві дані: наші люди, на думку влади, виявляється, можуть жити на 4,5 долара в день. Але при цьо­му, якщо вірити укладачам рейтингів, третина заробляє менше 1,25, тобто не більше 10 гривень в день. Принаймні офіційно.

  • Волевиявлення невільних

    Вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей іще навіть не почалися, а ексцеси довкола них уже тривають. Минулої п’ятниці активісти та симпатики полку «Азов» влаштували під стінами Верховної Ради ціле фаєр-шоу, погрожуючи розігнати парламент, якщо вибори (а відповідно, і легітимізація самопроголошених «республік») усе-таки відбудуться. >>

  • Євробачення-2017. Показує гривня-ТБ

    Блискуча перемога Джамали, окрім усього іншого, означає й потребу прийняти наступний конкурс у Києві. Втім це може бути й інше українське місто. Пропозиція організувати Євробачення-2017 у Криму, звісно, звучить вельми привабливо, але будьмо реалістами. >>

  • Так минають прем’єри

    Недавня відставка Арсенія Яценюка була довгим та болісним процесом. Але найбільш прикрим є не це. А те, що Яценюк пішов примусово-добровільно: не тоді, коли відчув, що настав його час, а тоді, коли його підштовхнули до цього чисельні й заплутані «договорняки» на найвищому рівні. >>

  • Термоядерні промені чучхе

    Випробування Північною Кореєю водневої бомби запускає цілий ланцюг асоціативних роздумів. Передусім про те, чи є ефективним договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)? А також про те, чому ті, хто грає за правилами (як Україна), опиняються у програші, тоді як ті, хто правила порушує (як КНДР) отримують можливість говорити зі світом iз позиції сили? >>

  • Богдан Гаврилишин: Неефективність уряду виснажує Україну

    Богдан Гаврилишин — засновник благодійного фонду свого імені, який сприяє становленню людей нової генерації (стипендії, гранти, стажування), член Римського клубу (міжнародна організація, в яку входять представники політичної та економічної еліти 30 країн світу), директор Міжнародного інституту менеджменту МІМ-Женева, фундатор економічного форуму в Давосі, учасник Ініціативної групи «Першого грудня». >>

  • Де шукати щастя?

    Згідно з оприлюдненим 16 березня у Римі звітом ООН World Happiness Index 2016 («Індекс рівня щастя у світі-2016»), Україна посіла 123-тє місце з охоплених дослідженням 156 країн світу. Нашими сусідами по «щастю», чи радше «нещастю», є африканські країни Кенія (122-ге місце) та Гана і Конго (124-те і 125-те місця). >>