Піти на чотири літери

З ярликами і без

Про НАТО як важiль у наших зовнішньополітичних взаєминах Україна вже говорить практично без жодної зайвої дипломатії, до того ж майже офіційними устами. «Агресивна політика Росії щодо України дасть нашим опонентам хороші доводи і на користь НАТО», — заявила іноземній пресі депутат від фракції Партії регіонів Олена Бондаренко. «Може виникнути з боку опозиції небезпечна для України тема про перегляд позаблокового статусу. Наші опоненти точно не вирізняються витримкою та відповідальністю, — нардеп продовжувала лякати російську публіку. — Виникне й питання базування в Севастополі флоту недружньої для України держави».

Наразі очевидно: привид Альянсу має змусити офіційну Москву до миру. Тобто переконати Росію відмовитися від активної протидії європейському марш–кидку України. Або й навіть вплинути на глибинні процеси, які й, власне кажучи, спричинили цей марш–кидок. Утім не факт, що українське керівництво захоче обмежитися тільки використанням стереотипу Альянсу, який, до речі, воно саме й створило. За інших, щоправда, політичних умов.

Про роль та місце цієї структури в українських реаліях говорили на конференції «НАТО у глобальному безпековому середовищі», яка днями відбулася у приміщенні Львівського університету за підтримки центру інформаційних досліджень «Меридіан». «Хоча Україна сьогодні не прагне до участі в Альянсі, члени–країни НАТО домовилися, що продовжуватимуть той самий інтенсивний рівень тактичної співпраці з Україною, який було узгоджено на саміті у Бухаресті 2008 року. Йдеться про подальше запровадження Національної програми зі всіма її передбаченими заходами: надання практичної і дорадчої допомоги та подолання спільних безпекових викликів», — пояснила на конференції директор Центру інформації та документації НАТО Наталія Немилівська.

«Не варто забувати, що НАТО сьогодні залишається однією з найбільш дієвих систем, — повідомив ЗМІ директор Центру досліджень регіонального і міжнародного співробітництва Володимир Гулима. — Якщо у нас все успішно завершиться у листопаді, то ми все одно приєднаємося до тих дискусій, які зараз активно відбуваються всередині Європейського Союзу, з питань безпеки та оборони. А там головна дискусія спрямована на те, як поєднати, організувати та використати ті чи інші найкращі сторони безпекових структур НАТО і Європейського Союзу».

У фокусі — регіони

Проведення «натовської» конференції саме у Львові — не простий збiг. Нещодавно тут, а точніше на знаменитому Яворівському полігоні, як відомо, завершилися міжнародні військові навчання. «Ми хочемо бути у Європі й рухаємося у цьому напрямку. Саме тому Україні сьогодні вкрай важлива підтримка всіх наших партнерів, у тому числі і НАТО», — прокоментував їх підсумки голова Львівської облдержадміністрації Віктор Шемчук.

Тож із Альянсом тут вирішили працювати особливо інтенсивно. На конференції було, зокрема, вирішено підписати меморандум про співпрацю між НАТО та цією західноукраїнською областю. Було визначено кілька напрямів діяльності, які можуть бути цікавими як для регіону, так і для самої структури. Це, насамперед, співпраця між структурами, які займаються подоланням надзвичайних ситуацій. НАТО, як відомо, має серйозні напрацювання у цьому питанні: як робота у небезпечних ситуаціях, так і у подоланні техногенних катастроф. Ведуться розмови про співпрацю між вищими навчальними закладами. Бажання співпрацювати зі штаб–квартирою НАТО висловив Львівський державний університет безпеки життєдіяльності. Ще один напрям — підтримка центрів інформації НАТО. Львівські чиновники прагнуть налагодити контакти — і разом координувати спільну роботу.

Експерти оцінюють такі кроки просто: йдеться–таки про зближення України ще з однією структурою, яка належить до іншого, не російського, центру впливу. І подальші рухи задля зближення не змусять себе довго чекати. На наступному засіданні комісії Україна—НАТО на рівні глав держав і урядів, яку очікують наступного року, між нами та Північноатлантичним альянсом може відбутися розмова із значно дружелюбнішим тоном. Причому з обох сторін.

Для України це, безумовно, плюс. Військова реформа, яка стартує у нашій державі, змушує експертів вести мову про «цілковите занурення». Йдеться про норму, за якою військовослужбовців зобов’яжуть знати іноземні мови, а командирський корпус поступово переходитиме на натовські стандарти. Альянс також розраховує на співпрацю з Україною щодо соціальних та економічних програм, пов’язаних з оборонною реформою. Відповідну заяву нещодавно зробив директор офісу зв’язку НАТО в Україні Марчіл Кожиле.

Конкретна програма дій наразі знаходиться на узгодженні у міністерствах та відом­ствах. У ній, наскільки це вдалося з’ясувати пресі, містяться пункти, які доручають, зокрема, Мін­оборони забезпечити планування нової місії сил НАТО в Афганістані після 2014 року. Нагадаємо, що Україна стала однією з шести країн, які погодилися взяти участь у плануванні місії. Ще торік Президент України Віктор Янукович заявив, що Україна готова продовжити співпрацю у сфері використання стратегічної транспортної авіації у контексті завершення спецоперації в Афганістані. Окрім цього, було заявлено, що Україна щорічно виділятиме цій державі гуманітарну допомогу в розмірі 500 тисяч доларів. Кошти ми надаватимемо впродовж 2015—2017 років.