Стамбульський рецепт

Наростити товарообіг утричі

За словами глави держави, переговорний процес рухається паралельно з роботою щодо асоціації Україна—Європа, яку ми готуємося підписати у листопаді. «Тільки–но ми підпишемо цю угоду, як Україна і Туреччина працюватимуть у рівних умовах», — сказав Янукович. За словами турецького прем’єр–міністра Таїла Ердогана, двосторонні домовленості дозволять нам суттєво збільшити товарообіг. І до кінця 2015 року довести його до 20 млрд. доларів. Сьогодні, нагадаємо, товарообіг між двома країнами не перевищує 6,2 млрд. доларів.

Прогрес у двосторонніх стосунках для нас украй важливий. Україна та Туреччина — сусіди, у наших країн багатовікова історія взаємовідносин. А нині ці відносини сягли рівня стратегічного партнерства. Від тісної співпраці між нами виграє і бізнес, і прості громадяни. До речі, певні успіхи у нашому діалозі вже є. Так, українські громадяни можуть відвідувати Туреччину без віз.

Нині для України напрочуд важливий досвід Туреччини, яка підписала Угоду про зону вільної торгівлі з ЄС багато років тому. На прикладі Туреччини ми бачимо, які вигоди для себе отримала країна від тісної економічної співпраці з Євросоюзом. За словами аналітиків, значний прогрес у розвитку Туреччини стався завдяки реформам, послідовній і грамотній політиці їхнього уряду упровдовж останніх 10–15 років. Але при цьому безумовно, що динамічний розвиток турецької економіки забезпечила адаптація законодавства і технічних регламентів країни у відповідності до вимог Євросоюзу.

Сьогодні можна констатувати: незважаючи на вагомі успіхи, зростання взаємної торгівлі між Україною та Туреччиною упродовж останніх років не відповідають нашому потенціалу. В урядів обох країн є мета: збільшити товарообіг. Для того, щоби досягти планованих 20 млрд. доларів, необхідно підписати договір про зону вільної торгівлі. Український уряд, за словами самих же урядовців, готовий максимально допомагати вітчизняним бізнесменам у розширенні співпраці з турецькими колегами.

«Турецькі плани» України мають іще один вимір. Так, розширення співпраці з Анкарою і підписання Угоди про зону вільної торгівлі з нею для України — важлива складова реалізації плану з диверсифікації зовнішньої торгівлі. Нині Україна зацікавлена у розвитку співпраці з Росією та ЄС. І при цьому такі країни з динамічним розвитком, як Китай і Туреччина, також надзвичайно цікаві нашій державі, тож ми будемо й надалі поглиблювати наші інтеграційні плани. При цьому ми розглядаємо цю державу не як альтернативу Росії та Європі, а як важливу складову торговельної співпраці наших бізнесменів з іноземними партнерами.

Технологія успіху

Якщо проаналізувати статистику товарообігу, ми побачимо, наскільки дві країни можуть бути цікавими одна одній. У структурі українського експорту в Туреччину домінують чорні метали, жири, олії рослинного походження, добрива, насіння, плоди масляничних рослин. У турецькому ж імпорті домінують їстівні плоди і горіхи, цитрусові, текстиль, трикотаж, наземний транспорт, пластмаси, полімерні матеріали.

Починаючи з 2007 року в Україні спостерігається приріст турецьких інвестицій. До речі, турецький досвід залучення інвестицій може бути досить цікавим для української влади. Свого часу задля залучення іноземного капіталу Туреччина запровадила зміни у своїй фіскальній політиці. Імпорт технологій і ліній із виробництва звільнили від сплати ПДВ і митних зборів. У підсумку отримали фантастичні результати. За темпами зростання експорту електроніки Туреччина тепер знаходиться на другому місці після Китаю. Наприклад, турецька «Вестел Груп» контролює 20% світового ринку телевізорів.

За словами міжнародних експертів, зростання економіки Туреччини обумовили п’ять головних кроків. Це зниження податку на прибуток до 20%, ліквідація митних бар’єрів для імпорту технологій, тепличні умови для іноземного капіталу, формування промислових зон, де виробники отримують фіскальні пільги і, нарешті, державна підтримка малого і середнього бізнесу.

...Візит Віктора Януковича до Туреччини збігся у часі з ратифікацією Верховною Радою України законопроекту «Про ратифікацію правил перевезень вантажів у міжнародному прямому вантажному залізнично–поромному сполученні між портами України і портами Турецької Республіки».