Нервова посмішка Фортуни

Сьогодні пізно ввечері в Європі завершиться груповий раунд кваліфікаційного турніру чемпіонату світу–2014, після чого свої путівки на бразильський «мундіаль» отримають переможці дев’яти «пульок». Остаточний розподіл євроквот відбудеться через місяць, коли в матчах «плей–оф» визначаться ще четверо учасників майбутнього ЧС.

Збірна України, вирвавши минулої п’ятниці важку перемогу над поляками, за тур до фінішу відбору практично гарантувала собі одне з двох перших місць у групі Н. Щоб юридично задекларувати свою високу позицію, «синьо–жовтим» сьогодні в гостях необхідно виконати доволі просте завдання — перемогти аматорів із Сан–Марино, які місяць тому отримали від українців у Львові дев’ять «сухих» м’ячів. Звісно, нашим збірникам хочеться, аби виграш у містечку Серравалле дозволив їм піднятися на вершину секстету Н. Проте англійці, які, маючи мінімальну турнірну перевагу, наразі очолюють «пульку», не збираються втрачати очки в матчі з Польщею. Власне, й Михайло Фоменко, вражений розгромною вікторією англійців над чорногорцями (4:1), не надто вірить, що немотивовані поляки зможуть провести заключний поєдинок відбору на максимумі, й закликає футбольну Україну готуватися до матчів «плей–оф».

Напевно, після цих слів Михайла Івановича дехто згадає обережну, можливо, навіть боязку нічию його підопічних проти Англії, перемога над якими вивела б «синьо–жовтих» на першу позицію. Утім, не варто забувати, що восени минулого року, коли на рахунку української збірної було лише два пункти, навіть про матчі «плей–оф» думати ніхто не наважувався.

Зрештою, не варто завчасно списувати з рахунку польську збірну. Як заявив один із тренерів «синьо–жовтих» Олександр Заваров, у розмові з президентом Федерації футболу Польщі Збігневом Бонеком він отримав запевнення, що «Кадра» не буде грати в півсили проти «левів». Та й десять тисяч польських фанів, котрі планують підтримати свою збірну на «Уемблі», думається, виступлять потужним стимулом для команди Вальдемара Форналіка, яка, навіть маючи мізерну підтримку в Харкові, дала справжній бій збірній України.

Попри те, що гостьовий сектор на стадіоні «Металіст» був майже порожнім, тривалий час «червоно–білі» почувалися на харківській землі, як удома. У центрі поля порядки гостей цементував досвідчений представник «Севастополя» Маріуш Левандовський, який повернувася до лав збірної після чотирирічної відсутності. Тоді як їхні суперники довго не могли осідлати свої емоції — відчувалося, що в підопічних Фоменка бажання перемогти б’є через край, от тільки спрямувати його в потрібне русло було складно.

Уже в дебюті поєдинку двоє центральних півзахисників «синьо–жовтих» отримали по «гірчичнику», й це, за словами Фоменка, обмежило активність його підопічних. Як результат, футбол у виконанні української збірної вийшов сумбурним та невиразним — мало що у наших футболістів виходило в нападі та й у захисті «синьо–жовті» діяли не найкращим чином, дозволивши опонентам кілька разів завдати разючих ударів, змушуючи своїх уболівальників хапатися за серце.

Проте того вечора футбольна Фортуна була на боці українців. У той час, коли «Кадра» на чолі з форвардом «Боруссії» з Дортмунда Робертом Левандовським запорола кілька голевих моментів, «синьо–жовті» реалізували свій чи не єдиний шанс. Взяття воріт Артура Боруца стало наслідком дитячої помилки захисника Гжегожа Войтковяка з клубу «Мюнхен–1860», який, намагаючись у стрибку головою перервати верховий навіс на Андрія Ярмоленка, не влучив по м’ячу й дозволив півзахисникові «Динамо» зблизька й без перешкод вразити ціль.

Недарма ж кажуть, що щастить сильнішим. Збірна Фоменка, думається, своєю грою заслужила на посмішку Фортуни. Що ж до п’ятничного протистояння, де ніхто не хотів поступатися, то воно для укїранської збірної вийшло таким, про яке кажуть: гра забудеться, а результат залишиться.