Наблизять до Європи і пересварять?

Сьогоднішнє пленарне засідання парламенту в експертному середовищі називають днем антикорупційно–аграрної революції — в Раду вноситься кілька важливих законопроектів, голосування за деякі з них — антикорупційні — наблизить законодавчі стандарти до європейських, за інші — земельні питання — може вкотре пересварити владу і опозицію, а в перспективі й змінити структурне обличчя депутатського корпусу.

Прийняття ініційованого Кабміном антикорупційного законопроекту №3312 про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно виконання рекомендацій Європейської Комісії у сфері державної антикорупційної політики, — ще одна цеглинка на шляху виконання вимог ЄС для підписання Угоди про асоціацію, а також лібералізацію візового режиму. Документ передбачає, крім адміністративної відповідальності за неправдиву інформацію при декларуванні доходів, ще й кримінальну відповідальність за корупційні злочини. До штрафів за корупційні злочини додається обмеження й позбавлення волі винних, а також виправні роботи. Крім того, при підкупі співробітника підприємства стирається межа між державним підприємством і приватним. Вводяться також додаткові гарантії для «донощиків» за інформацію про вчинені корупційні злочини, — законопроект пропонує дозволити розгляд відповідних анонімних повідомлень. Для Міндоходів при перевірці відомостей декларацій про доходи дозволяється розкриття банківської таємниці.

Раніше Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики», який передбачав введення антикорупційного реєстру та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, спійманих на корупції, передбачався також захист «інформаторів».

Науковий директор Інституту Євро–Атлантичного співробітництва Олександр Сушко радить творцям антикорупційних законопроектів звернути увагу на таку потрібну законодавчу норму, як конфлікт інтересів: «У тих законопроектах, які ми зараз бачимо, йдеться про посилення репресивних заходів, а це, очевидно, не є достатнім для ефективної антикорупційної політики. Потрібні окремі закодавчі норми, які б унеможливлювали чиновникам займатися бізнесом, а тим більше створювати преференції для власного бізнесу, користуючися перевагами і доступом до адміністративного врегулювання, що є найнебезпечнішим проявом корупції», — зауважив експерт у коментарі «УМ».

Другий за значущістю законопроект КМУ про внесення зміни до статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» щодо реструктуризації фактичної бюджетної заборгованості шляхом видачі фінансових казначейських векселів», на думку політолога Володимира Цибулька, «багатьох вгонить в ступор, і виглядає як своєрідна фора опозиції з боку КМУ, тож варто сподіватися особливо глумливого галасу з її боку. Адже саме слово «векселі» вже навертає на згадку про недалеке минуле, коли... Словом, три крапки. Втім, риторика риторикою, а заборгованість за спожитий природний газ перевищує 17 млрд. гривень. Обсяг заборгованості з компенсації різниці в тарифах для населення, наявної на 1 січня, становить лише 3,9 млрд. гривень, тож раціо в цьому законі є, особливо коли альтернативи в ситуації, що склалася, фактично, не проглядається», — зазначив у своєму блозі експерт.

Третій важливий законопроект про внесення змін до законів України щодо спрощення передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність та користування передбачає законодавчу передачу земель сільськогосподарського призначення, які перебувають в оренді громадян або юридичних осіб у статутний капітал одного суб’єкта — Державного земельного банку. Звідки у Земельному банку візьмуться на це гроші? В законопроекті є відповідь — це і статутний фонд, у який будуть передані землі сільгосппризначення, і акумульовані гроші від оренди земель, переданих у цей статутний фонд, і підвищення статусу Зембанку, що автоматично зробить для нього можливість залучення довгих і дешевих грошей на зовнішніх ринках.

Як відомо, у вересні 2012 року Верховна Рада прийняла рішення про створення в Україні Земельного банку. Пізніше Кабмін перерахував на тимчасовий рахунок Нацбанку 120 мільйонів гривень для формування статутного капіталу Державного земельного банку.

Продовженням державної політики у земельній галузі є також проект закону про внесення змін до статті 9 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (щодо удосконалення діяльності Аграрного фонду).  Закон передбачає перетворення Аграрного фонду із бюджетної установи на ринкову, в акціонерне товариство під повним контролем держави.