Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Цьогорічний список конкурсу «Книга року Бі–Бі–Сі» склали двадцять книг. Серед них «Соня» Катерини Бабкіної, «Хутір Америка. Книги» Христі Венгринюк, «Черевички Божої матері» Марії Матіос, «Фрау Мюллер не налаштована платити більше» Наталки Сняданко. Також є дві книги із медом. Це — «Вечірній мед» Костя Москальця та «Осінній мед дикий» Ірини Савки.
У «дитячій» номінації змагатимуться 13 новинок (це значно більше, ніж минулого року, коли було запроваджено окремою номінацією конкурс «Дитяча книга року Бі–Бі–Сі»). Експертам належить вибрати найсимпатичнішу з–поміж книжок, серед яких є «Пінгвінік» Івана Андрусяка, «Ліга непарних шкарпеток» Галини Вдовиченко, «Три монети, щебпак та інші неприємності» Ольги Ворончихіної та зовсім неочікувані від Мирослава Дочинця «В’язень замку Паланок» та «Арсен» від Ірен Роздобудько.
Є автори, у яких представлено по дві книги. Правила конкурсу це дозволяють, оскільки вони видані різними видавництвами. Наприклад, Любко Дереш iз романами «Миротворець» та «Остання любов Асури Махараджа» (дорослі), Олександр Гаврош «Дідо–всевідо» та «Розбійник Пинтя у заклятому місті» (дитячі). Тарас Прохасько представив по одній книзі у кожній номінації: «Одної і тої самої» (доросла) та «Хто зробить сніг» (дитяча), створеної у співавторстві із дружиною Мар’яною.
«Для нас важлива жанрова ознака, — зазначає Ніна Кур’ята, член журі. — Ми одразу відсіюємо нехудожню літературу. Есеї, публіцистика не підходять. До участі у конкурсі ми також не допускаємо твори, у яких є будь–які прояви нетерпимості: расової, релігійної тощо. Для дитячої літератури важлива цензурна лексика».
Оцінювати все це різноманіття будуть професор НАУКМА Віра Агеєва, поет Тарас Федюк, журналіст Ольга Герасим’юк, головний редактор «Бі–Бі–Сі Україна» Ніна Кур’ята та письменниця Світлана Пиркало.
«Головне для нас — художня цінність книг. Будьте певні, шедеврів не пропустимо. Цього року немає перших імен: Забужко, Андруховича. Нічого страшного. Це розділення на перший, другий ешелон — умовне. Головне, що є вибір, є що читати», — переконує Віра Агеєва.
На читання в журі є менш як три місяці. До кінця грудня «суддівська колегія» має скласти короткі списки фіналістів, серед яких і обиратиме переможців у двох номінаціях. Призи кожному — по тисячі британських фунтів у гривневому еквіваленті.
Із повним списком книг, які потрапили на розгляд журі, можна ознайомитись на сайті Бі–Бі–Сі.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>