Натхненні Мінськом

Українська урядова делегація повернулася із візиту до Білорусі аж ніяк не з пустими руками. У доробку нашої команди — не лише сенсаційна заява очільника сусідньої держави Олександра Лукашенка про його підтримку українського європейського прагнення, а й значно приземленіші речі. Які, втім, мають не менший вплив на розвиток вітчизняної економіки.

Новий стратегічний партнер

«Головним документом, підписаним у Мінську, стала «Дорожня карта розвитку двостороннього співробітництва на 2013—2015 роки», яка визначає шляхи поглиблення промислової кооперації, — сказав Прем’єр–міністр України Микола Азаров, відкриваючи вчорашнє засідання Кабінету Міністрів. — Насамперед у галузі сільськогосподарського машинобудування. Промислова кооперація дозволить поєднати найкращі науково–технологічні досягнення обох наших сторін і підвищити конкурентоспроможність товарів, які випускаються у її рамках. Я переконаний, що промислова кооперація з Білоруссю у галузях машинобудування, приладобудування, транспорту, енергетики, транспортної інфраструктури тощо дасть нам додаткові «точки зростання» національних економік у цілому».

Із менш глобальних перемог у двосторонньому діалозі — міжурядова угода про співробітництво у галузі карантину та захисту рослин, міжвідомча програма співробітництва у галузі фізичної культури і спорту на 2014—2015 роки, міжвідомчі протоколи з питань митного регулювання, а також міжвідомча угода про співробітництво у сфері підготовки кадрів для ядерної енергетики. «Білорусь будує свою першу атомну станцію, і тому підготовка кадрів для наших партнерів є питанням надзвичайної ваги», — Микола Азаров повідомив радісну для вітчизняних атомників новину.

Після повернення нашої делегації до Києва почнуть працювати експертні групи урядів України і Білорусі. Почнуть з аналізу того, як практично будуть розвиватися наші торгово–економічні відносини в умовах дії режимів Митного союзу і зони вільної торгівлі України з ЄС. Причому увагу вони зосередять на тому, як не тільки зберегти, а й збільшити обсяги співробітництва, використати нові обставини для всебічного розвитку наших відносин. «Я поставив завдання — насамперед Мінекономрозвитку, Міні­стерству промислової політики та Міністерству аграрної політики і продовольства — щоб експертні групи здійснили багатофакторне моделювання розвитку ситуації буквально за всіма основними групами товарів, які є і можуть бути у нашій двосторонній торгівлі, — пояснив Азаров. — Там, де аналіз виявить якісь проблеми — заздалегідь напрацювати компромісні рішення. Там, де ми отримуємо переваги — напрацювати конкретні домовленості щодо спільних дій».

Москві варто б повчитися

Утім обмежуватися лише однією Білоруссю український Прем’єр явно не бажає. Учора він прозоро натякнув: його рейд до Мінська — це, по суті, пробна куля, і саме за результатами двосторонньої співпраці між Україною та Білоруссю влада формуватиме принцип роботи з іншими державами Митного союзу. Насамперед із Росією. «Такого ж сценарію співробітництва ми хочемо з Росією і Казахстаном», — назвав речі своїми іменами Микола Азаров. Причому реальні кроки у цьому напрямi вже робляться.

«Останнім часом пролунали важливі пропозиції президента Російської Федерації Володимира Володимировича Путіна щодо двостороннього діалогу з метою з’ясувати реальний вплив зони вільної торгівлі з ЄС на товарообіг і кооперацію між Україною і Росією. Така позиція лідера Росії створює конструктивну основу для переговорів», — сказав Азаров.

Паралельно з цим у Москві працював віце–прем’єр, сьогоднішній іменинник Юрій Бойко. Мета консультацій, які проводив наш урядовець у Москві — об’єктивно визначити всі плюси і мінуси торгово–економічних відносин iз Російською Федерацією і Митним союзом після підписання угоди про асоціацію. Часу на розкачку нашим чиновникам Азаров дав небагато. Як відомо, 15 жовтня у Росії відбудеться десяте засідання Комітету з питань економічного співробітництва українсько–російської міждержавної комісії. І до цього часу українська сторона намагатиметься втілити у співпраці з росіянами хоча би елементи «білоруського сценарію».

Але не тільки. Окрім дорожніх карт та інших глобальних моментів, готуються до підписання також і цілком конкретні документи. Зокрема, угода про відновлення серійного виробництва літаків сімейства Ан–124, реалізації російсько–українського співробітництва у сфері дослідження і використання космічного простору в мирних цілях на 2012—2016 роки, врегулювання торговельних обмежень у взаємній торгівлі та врегулювання питань у інвестиційному, фінансовому і галузевому співробітництві двох держав.