Прибуток від газогону

Україна прагне активніше використовувати свій транзитний потенціал — тепер уже через призму активізації співробітництва з європейськими структурами. Зокрема, ми плануємо не тільки реалізовувати існуючі можливості з транспортування вуглеводнів, а й розвивати нові. Скажімо, взяти участь у підготовці проекту Південного газового коридору, через який каспійський газ доставлятимуть споживачам із Євросоюзу.

«За участі фахівців Міністерства енергетики та вугільної промисловості, а також НАК «Нафтогаз України» вже проведено презентації для потенційних постачальників газу в Азербайджані, Казахстані і Туркменістані, — повідомив заступник міністра закордонних справ України Віктор Майко. — Були продемонстровані переваги вітчизняної газотранспортної інфраструктури і її можливостей для безперебійного транзитування блакитного палива до Європи».

Нагадаємо, що Південний коридор — це сукупність проектів, спрямованих на постачання газу з Каспійського басейну до Європи через Туреччину. Єврокомісія надала цьо­му проекту статус пріоритетного. Очікується, що перші поставки газу за цим маршрутом стартують у 2019 році. Вони забезпечуватимуть 10–20% усіх потреб європейців у газовому паливі.

Експерти Мінвуглепрому вважають: приєднання нашої держави до Південного коридору може суттєво поліпшити енергетичну безпеку України та сприяти тіснішій інтеграції нашого та європейського газових ринків. Окрім цього, з’являється можливiсть зменшити залежність нашої держави від постачання газу з Росії.

Для реалізації цих завдань в Україні діє оновлена Енергетична стратегія до 2030 року, яка враховує у тому числі й останні зміни в енергетичній галузі: появу сланцевих газу і нафти, формування спотового ринку газу, зміни умов його транспортування споживачам. До того ж наша країна, яка приєдналася до Договору про заснування Енергетичної співдружності, має до 2015 року імплементувати положення Третього енергопакета. Того самого, який увів у дію Брюссель і проти якого так активно виступає Москва. Завдання диверсифікації, звичайно ж, мають свою ціну. Для реалізації стратегії необхідно витратити 1,8 трлн. гривень (у цінах 2010 року). Передбачається, що кошти надійдуть від самих підприємств, прямого фінансування з бюджету, залучення інвестицій. Втім, ефект від подібних капіталовкладень буде суттєво більшим.