Їхали по медалі — повернулися з милицями

Нещодавно, переглядаючи архівні відеозаписи виступів спортивних гімнастів, автор цих рядків спіймав себе на думці, що за тридцять минулих років спортивна гімнастика зробила велетенський стрибок уперед. А на думку першого віце–президента національної федерації гімнастики України Ігоря Коробчинського, його вид спорту помітно прогресує не те що кожного десятиліття — щороку. «Сьогодні я назвав би гімнастику не спортивною, а космічною — настільки вона сильно відрізняється від того, що виконували ми, — каже в інтерв’ю «УМ» володар олімпійського «золота» Барселони–1992. — Але для того, щоб демонструвати найвищий пілотаж, спортсмени йдуть на серйозний ризик, і, на жаль, він не завжди виправданий».

Ми говоримо з Коробчинським про підсумки минулотижневого чемпіонату світу в Антверпені, де українці не здобули жодної медалі. Як розповів пан Ігор, намагаючись поліпшити свої результати, одразу четверо українських гімнастів отримали важкі травми — переломи та розриви зв’язок гомілкостопу. Олег Степко та Петро Пахнюк «поламалися» ще під час підготовки до ЧС, а їхні партнери по збірній Олександр Супрун та Ігор Радівілов вибули з ладу вже на «мундіалі» в Бельгії.

«На жаль, доводиться констатувати, що їхали по медалі, а повернулися з милицями», — сумно зітхнув Ігор Коробчинський, згадуючи травму бронзового призера Олімпіади–2012 в опорному стрибку та чемпіона Європи–2013 у вправах на кільцях Радівілова.

Тож за своїх травмованих колег віддувався Олег Верняєв, від якого, відверто кажучи, тренерський штаб чекав медалі в опорному стрибку. Проте, завершивши кваліфікацію на другій позиції, бронзовий призер ЧЄ–2013 у багатоборстві не впорався з нервами і впав під час приземлення на другій спробі, а на додачу ще й заступив за дозвільний коридор. «Складність його стрибків дозволяла бути в числі призерів, достатньо Олегові було стати на ноги», — пояснив низьку фінальну оцінку Верняєва, яка відкинула його на восьму позицію, керівник федерації.

Водночас у фіналі багатоборства, де Олег посів 15–те місце, Верняєву з його не надто складною програмою було дуже складно боротися за п’єдестал, каже Коробчинський.

Загалом, як відзначив Ігор Олексійович, вітчизняним спортсменам дуже складно конкурувати з лідерами світової гімнастики, адже спортивні зали, де займаються наші атлети, вже давно потрібно модернізувати. «Напевно, це тільки в нас спортсмени стоять у черзі на снаряд або складають графік, щоб виконати ту чи іншу вправу», — зізнається перший віце–президент профільної федерації.

Хай там як, а, за словами Ігоря Коробчинського, в спорті не буває злетів без падінь. А те, що наша спортивна гімнастика має таланти, ми бачили не раз. Обнадійливим здався колишньому очільнику жіночої гімнастичної збірної результат 17–річної Христини Санькової, яка виступила в Бельгії краще за інших співвітчизниць. «На чемпіонаті світу був зірковий склад учасниць, тому вважаю її десяте місце на колоді непоганим підсумком», — каже Коробчинський.