Ставка на інтелект

Україна — держава небагата. Але, як це не парадоксально, впродовж багатьох років вона постачає «мізки» за кордон — тисячі перспективних учених і фахівців різних галузей за часи незалежності виїхали шукати можливостей реалізуватися в інших країнах. Невже інтелект Україні не потрібен? Чому ми продовжуємо втрачати свою інтелектуальну еліту? Як стати невід’ємною частиною світового інтелектуального співтовариства? Відповіді на ці запитання шукали учасники ІІ Міжнародної експертної сесії «Як зробити інтелект ресурсом розвитку України?», що відбулася в Києві за участю українських та зарубіжних фахівців.

Як зробити життя в Україні та світі кращим

Організатор сесії — Фонду майбутнього України — поставив за мету включити Україну у світове інтелектуальне співтовариство. І першим кроком до досягнення задуманого має стати щойно оголошений конкурс «Інтелектуальний капітал». Участь у ньому може взяти кожен, хто має бодай якусь ідею, як зробити життя в Україні та світі кращим. Сфера, якої стосуватиметься задум, не має значення: це може бути і мистецтво, і технології, і медицина. Головне — щоб пропозиція була реальною й обґрунтованою. До прикладу, від конкурсантів чекають внесків у «майбутнє України в мінливому світі», «майбутнє міст, осель і систем розселення», «освіту майбутнього», «здоров’я і довголіття», «мистецтво для майбутнього» тощо. Єдине, чого не може бути, — комерційного підтексту. Будь–які проекти, які спрямовані на отримання прибутку, приймати до розгляду не будуть. Також жодних шансів не матимуть проекти, що просуватимуть політичні, ідеологічні чи релігійні ідеї та доктрини.

«Ми хочемо зробити так, щоб на цей конкурс могли прийти звичайні люди і отримати підтримку свого проекту. Ми розраховуємо на те, що зможемо оперувати 40 мільйонами гривень. Усе це — приватні кошти», — зазначив Юрій Чудновський, директор Фонду майбутнього України.

А судді хто?

Конкурсна комісія складається з інтернаціональної команди. У її складі — голова правління Міжнародного інституту досліджень майбутнього Володимир Нікітін, письменник Любомир Дереш, професор кафедри міського будівництва Київського Національного університету будівництва та архітектури Володимир Нудельман, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, виконавчий директор Українського наукового клубу Наталія Шульга, директор Київського міського центру серця Борис Тодуров. Відбирати проекти, які складатимуть інтелектуальне майбутнє України, поряд із українськими діячами будуть публіцист і соціолог Сергій Переслєгін (Росія), провідний науковий співробітник Науково–дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування Олександр Раппапорт (Латвія). Очолить журі польський режисер і сценарист Кшиштоф Зануссі.

«Я вирішив ризикнути, взявши участь у цьому проекті. Ризик в тому, що це — абсолютно неймовірна ідея, — каже Кшиштоф Зануссі. — Як голова журі я несу неабияку відповідальність. Мій орієнтир — загальнолюдські цінності. Важливо, щоб проект був направленим на загальне добро. Але сьогодні ми не можемо дати визначення, що таке це «загальне добро»? Колись це було просто і ясно: ми знали, що хочемо світу без насильства, голоду, хвороб, несправедливості. Сьогодні це поняття треба дефініціювати по–новому. Я нещодавно знімав кіно в зоопарку й там дізнався, що у тварин, які живуть у закритому просторі, з’являється невроз. Щоб зробити їх життя у неволі кращим, треба зробити його важчим. Якщо ведмідь отримує рибу у величезній глибі льоду і півгодини б’є по ній, щоб добути собі їжу, то потім він не хворіє. Я подумав, а що ж з людиною? Якщо ми її одягнемо, нагодуємо, їй буде тепло, безпечно чи буде це насправді добре? Над цим також треба задуматись при винесенні рішень».

Майбутнє починається сьогодні

«Майбутнє має базуватися на сьогоднішньому. От якщо будуть проекти, які це враховуватимуть, то ми будемо розуміти, що вони орієнтовані на майбутнє, — додає член журі конкурсу Володимир Нікітін. — Перейти в майбутнє і забезпечити в ньому місце Україні можна тільки доклавши великих зусиль, інакше ми будемо завжди наздоганяти. Сьогодні світ починає освоюватись не у просторі, а у часі. Україна зможе добитись чогось, якщо вона зможе зрозуміти і реалізувати час. Майбутнє — це порожнеча. За словом «майбутнє» нічого не стоїть. Це те, що ми зараз творимо. Тому конкурс для мене — можливість її заповнити. Я буду підтримувати проекти, в яких є емоційна напруга, божевілля і порожнеча. Тільки це дасть змогу вирватися з нудьги і брехні, яка нас оточує».

Нагадаємо, що конкурс оголошено 4 жовтня. Заявки прийматимуть до 3 листопада — для цього достатньо зайти на сайт Фонду (future–ukraine.org.ua) і описати свою ідею та вказати суму, необхідну для її втілення (розраховувати конкурсанти можуть на грант у діапазоні від 100 тисяч до 8 мільйонів гривень). Відбір і затвер­дження списку проектів, допущених на конкурс, буде проведено до 14 листопада. Публічний захист проектів відбудеться 20 грудня, а вже 21–го будуть відомі переможці. Організатори конкурсу наголошують, що проект, який подається на розгляд журі, має бути реалізовано не довше, як за три роки.