Копали, та неглибоко

Перебування спеціальних підрозділів під Новобогданівкою давно стало притчею во язицех. Можновладці всіх рівнів ледь не щомісяця рапортують про повне зачищення території артбази. Востаннє це було навесні, однак минуло усього нічого, і фініш робіт знову було відтерміновано. Із 20 квітня — на осінь.

«Завершуємо. Чи ж востаннє?» — уточнювала «Україна молода» 5 вересня, дізнавшись у Мін­оборони про відправлення у новобогданівську зону лиха групи контролю, яка впродовж кількох днів перевірить і прийме весь обсяг виконаних робіт. Тоді ж управління у справах преси та інформації Запорізької облдержадміністрації повідомило, що на спеціальній нараді в «білому домі» було конкретизовано «порядок передачі цілісного майнового комплексу військового містечка №6 (село Новобогданівка Мелітопольського району) у спільну власність територіальних громад Запорізької області», позаяк «роботи зі знешкодження вибухонебезпечних предметів на території складів колишньої артбази завершуються».

Бажане, як і прогнозувала «УМ», реальністю не стало — з огляду на підсумки оперативної наради, яка наприкінці вересня відбулася на місці НП за участі голови ОДА Олександра Пеклушенка і представників Міноборони та Державної служби з надзвичайних ситуацій. Доповідаючи, військовики і рятувальники запевнили, що з березня по вересень 2013 року 233–гектарну територію колишньої артилерійської бази під Новобогданівкою вже очищено від снарядів. За півроку виявлено і знищено 96 000 вибухонебезпечних предметів. У роботах було задіяно 26 бригад iз розмінування, а це майже 200 висококваліфікованих фахівців...

Очільник регіону повівся вельми дипломатично, по–японськи: спершу роздав пряники («Виконано колосальний обсяг роботи... Від імені усіх жителів регіону хочу висловити слова подяки всім учасникам розмінування. Ви працювали, ризикуючи своїм життям. Я буду клопотатися про присвоєння вам державних нагород»); після процедурного «реверансу» пан Пеклушенко взявся і за «батіг»(«Наразі про передачу ділянки землі обласній громаді не йдеться»).

Озвучив «губернатор» і мотивацію відмови влади регіону ставити крапку в зачищенні території, позаяк вона, мовляв, таїть у собі ще чимало небезпечних «сюрпризів». Олександр Пеклушенко закцентував на тій обставині, що у зоні лиха продовжують свої пошуки «чорні копачі». Чому? Бо, за даними влади обласної, заявив очільник регіону, розмінування проведено на глибині лише 25–30 сантиметрів, і «я не маю права приймати цю територію в такому стані. Доки ви не дасте мені стовідсоткову гарантію, що ця земля очищена на глибині до трьох метрів, що ніхто й ніколи на ній не підірветься. Мене ніхто не змусить. Безпека населення для нас є найголовнішим. Будемо домагатися фінансування Міністерства оборони. Упевнений, що мене підтримає у цьому Прем’єр–міністр. Ми не можемо кинути роботу на півдорозі, і її буде продовжено, доки територію не очистять на сто відсотків».

Заява голови облдержадміністрації пролунала дещо сенсаційно, якщо згадати весняні запевнення представників Міністерства оборони, що територію під Новобогданівкою підрозділи саперів–рятувальників «прощупують» на глибину аж до шести метрів. Виходить, що небезпечні предмети у землі тільки виявляли, однак не піднімали «на–гора» і не знищували? Навіщо ж тоді хвацько рапортувати і тринькати гроші на відрядження у зону лиха комісії з приймання робіт? Комусь, вірогідно, це таки вигідно. Як витрачати державні кошти і на «вічне розміновування».