А ще краще — 7%?

Наступного тижня у Верховній Раді планують розглянути євроінтеграційний законопроект про внесення змін до виборчого законодавства. Висновки Венеціанської комісії з цього приводу на підході, а експертне обговорення відбулося вчора на «круглому столі», організованому Міністерством юстиції. Як відомо, реформування виборчого законодавства — одна з умов, висунутих Радою Євросоюзу для підписання Угоди про асоціацію України з ЄС.

Говорячи про практику застосування виборчих бар’єрів, експерт ОБСЄ/БДІПЛ Джессі Пілгрім зазначив, що це питання залежить він контексту кожної країни. У резолюції ПАРЄ міститься рекомендація державам–членам Асамблеї «розглянути питання зменшення законодавчих порогів, які становлять більше 3 відсотків». Чинний 5–відсотковий виборчий бар’єр у поєднанні із забороною створювати виборчі блоки ускладнює доступ політичних сил до українського парламенту.

Натомість присутні на «круглому столі» народні депутати зійшлися на думці, що, попри рекомендації європейців, в Україні не потрібно знижувати прохідний бар’єр із 5 до 3%, «оскільки він непогано показав себе на минулих парламентських виборах». А в разі повернення у майбутньому блоків як суб’єктів виборчого процесу варто передбачити диференційований бар’єр не менше 7–8%. На цьому зійшлися нардеп від «Батьківщини» Руслан Князевич, «УДАРу» — Ростислав Павленко і «регіонал» Дмитро Шпенов.

За словами заступника голови Комітету ВР з питань верховенства права та правосуддя Шпенова, «практика попередніх парламентських виборів показала, що всі структуровані партії легко подолали 5–відсотковий бар’єр». Такий бар’єр діє у Словаччині, Польщі, Чехії, Естонії та Німеччині. В деяких країнах він навіть вищий: у Молдові — 6%, Португалії — 8%. «Зверніть увагу, що найнижчий результат серед партій, що пройшли до парламенту, — понад 10%. Серед тих, що не подолали виборчий бар’єр, — трохи більше 1,5%», — зазначає «регіонал».

Заступник голови ЦВК Жанна Усенко–Чорна натомість зауважила, що під час попередніх парламентських виборів фактично не було враховано понад мільйон голосів виборців (7%), які проголосували за партії, котрі не подолали 5–відсотковий бар’єр. Представниця Центрвиборчкому також висловилася за зменшення під час формування окружних та дільничних виборчих комісій ролі так званих «технічних» партій, через посередництво яких потужні політичні сили намагаються контролювати виборч­коми. Опозиціонер Руслан Князевич погоджується: «Деякі партії існують тільки на папері і фактично продають свої квоти в комісіях іншим учасникам виборчого процесу», і саме робота таких виборчих комісій призвела до проблем у тих округах, де невдовзі мають відбутися повторні парламентські вибори.   

Дмитро Шпенов назвав недоцільною передачу повноважень із реєстрації кандидатів в одномандатних округах від ЦВК до окружних виборчих комісій, адже останні є тимчасовими органами, та, як показує практика, їх члени мають нижчу кваліфікацію, що може призвести до формування неоднакової практики при оскарженні.

Варто зазначити, що 11 жовтня Україна очікує висновків Венеціанської комісії та ОБСЄ стосовно проекту змін закону про вибори народних депутатів, який запропонувало Міністерство юстиції.

«Потрібно, щоб була єдина система виборів в Україні, яка б чітко регламентувала вибори від президентських до виборів до сільської ради. Немає жодного сенсу обговорювати деталі окремих законопроектів, які вносяться сьогодні у тому числі представниками Партії регіонів. Треба системно підходити до зміни виборчого законодавства», — прокоментував для «УМ» позицію партії «УДАР» депутат Павло Розенко.