Українська влада таки серйозно готується до інтеграції із Заходом. «Щойно я зустрічався з єврокомісаром iз питань торгівлі Карелом де Гюхтом. Я затримався на кілька хвилин, завершував цю зустріч, — так пояснив своє запізнення на засідання уряду зазвичай пунктуальний Микола Азаров. — У нас відбувся ґрунтовний обмін думками щодо перспектив торгово–економічного співробітництва між Україною і Європейським Союзом. Єврокомісар поставив питання, у вирішенні яких зацікавлений Євросоюз, я висловив позиції, в яких зацікавлена Україна».
Поглиблене співробітництво з об’єднаною Європою, яке має піднятися на вищий рівень iз підписанням Угоди про асоціацію, за словами Прем’єра, ставить нові питання перед обома сторонами. «Перспективи роботи українських компаній на європейському ринку для нас уже питання не умоглядне, а цілком практичне, — продовжив Азаров. — Ми взялися за адаптацію нашої економіки до умов цього ринку. І робити це треба досить швидко: не можна згаяти переваг, які надає Україні перехідний період. І єврокомісар, до речі, підкреслював це. Що тимчасове застосування більшості положень Угоди почнеться буквально після її підписання і схвалення Європейською Радою цього питання».
Очільник українського уряду повідомив: він поставив перед комісаром де Гюхтом питання про надання фінансової і технічної допомоги на імплементацію положень Угоди про асоціацію, перш за все, на запровадження в Україні стандартів і технічних регламентів, які діють у Європейському Союзі. А також поставив питання про сприяння інвестиціям в українську економіку, доступу до європейських програм і агенцій з розвитку, які раніше були закриті для України. Звучала й тема про сприяння системному промоушену українських товарів у країнах Євросоюзу. Зокрема, й щодо вільного доступу до державних закупівель у цих країнах. «Усе це спрямоване на те, щоб створити українським виробникам найкращі можливості для відкриття європейського ринку, — стверджує Прем’єр. — У свою чергу Україна створює рівні можливості для роботи у нас компаній iз країн ЄС. Тобто ми окреслили досить широке коло питань, вирішення яких зміцнює рівноправне партнерське співробітництво».
Чиновником, відповідальним за практичне втілення домовленостей із представником Євросоюзу, став віце–прем’єр–міністр Юрій Бойко. «Сьогодні ж я дам відповідні доручення і ці доручення отримають Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство промислової політики, Міністерство енергетики та вугільної промисловості, Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство доходів і зборів», — резюмував Микола Азаров.
Брюссель Москві не перешкода
Раніше Микола Азаров, коментуючи зближення нашої країни з Євросоюзом, повідомив: ініційована Президентом Віктором Януковичем формула у взаєминах із Митним союзом «3+1» уже почала реально працювати. Йдеться про застосування Мінського меморандуму про поглиблення співпраці між Києвом і Євразійською економічною комісією. Сьогодні обсяг торгівлі між Україною та державами Митного союзу становить 60 млрд. доларів, проте, на думку Азарова, він може бути значно більшим. І нині є всі можливості, аби досягнути цього. Першою ластівкою зближення Києва та Митного союзу має стати створення Причорноморського зернового пулу, про що вже існує домовленість між Україною, Казахстаном та Росією.
Поки вирують пристрасті навколо не надто впевненого дозволу Джо Байдена бити по росії ATACMS, міністр оборони України Рустем Умєров зустрівся з вітчизняними зброярами й повідомив давно очікувану новину. >>
Верховна Рада, у вівторок 19 листопада, проголосувала в цілому за проєкт державного бюджету України на 2025 рік – у ньому передбачено 2,23 трлн грн на виробництво та закупівлю зброї. >>
Міноборони України кодифікувало та допустило до використання у підрозділах Сил оборони FPV-комплекс "Вихор", який може наздогнати у русі ворожу бронетехніку чи автомобіль. >>
Необхідну допомогу і підтримку для захисту від російської агресії стільки, скільки буде потрібно продовжуватимуть надавати Україні країни "Групи семи" (G7). >>
Кабінет міністрів України затвердив експериментальний проєкт для навчання і працевлаштування жінок у тих сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені. >>
Національна академія наук використовувала земельні ділянки не для розвитку науки, а передавала під забудову для отримання незначної кількості житла та нежитлових приміщень за інвестиційними угодами. >>
