Усе зерно — в одному мішку

Прем’єр–міністр України Микола Азаров знову привернув увагу до ідеї, навколо якої вже кілька років поспіль точаться наполегливі дискусії. Йдеться про так званий Причорноморський зерновий пул, роботу над створенням якого Прем’єр доручив активізувати.

«Експортний потенціал трьох країн становить нині 70 млн. тонн зерна. Узгоджена позиція їх на зерновому ринку дозволить істотно зменшувати ризики коливань цінової кон’юнктури або взагалі уникати кон’юнктурних втрат», — сказав Азаров і повідомив, що домовленість про розробку проекту зернового пулу вже досягнуто з прем’єр–міністрами Казах­стану і Росії 25 вересня нинішнього року в Астані, в рамках участі у першому засіданні Вищої Євразійської економічної ради на рівні глав урядів.

Аналітики пояснюють: ідеться не про спільну торгівлю зерном чи створення зернового картелю. Зміна правил гри насамперед стосується уніфікації правил і створення єдиної стратегії координації зернового ринку трьох країн. Адже, за їхніми ж оцінками, через розрізнені дії та взаємну конкуренцію Україна, Казахстан та Росія щорічно втрачають по 10 доларів на кожній тонні зерна. Об’єднавшись, ми могли би виступати однією командою і значно посилити свої позиції на об’єднаному ринку збіжжя. До речі, наш сумарний потенціал у розмірі 70 млн. тонн зерна, — це майже 20% усього світового збіжжя.

Утiм цю цифру можна буде суттєво збільшити. Три країни, потенційні учасниці нового утворення, мають намір через 10—15 років сумарно наростити експортний потенціал до 200—250 млн. тонн. У той час як конкуренти — США, Австралія, Аргентина — можливостей суттєво збільшити виробництво зерна не мають. А якщо ще й урахувати прогнози ООН, за оцінками якого населення Землі до 2050 року зросте до 9 млрд. мешканців, то роль подібного об’єднання буде тільки зростати, а загальна позиція партнерів істотно впливатиме на ціноутворення та продовольчу глобальну безпеку.

Безперечним козирем України у зерновому союзі з Казахстаном та Росією є наші глибоководні порти Чорного моря. Утiм запропонувати їхнi послуги партнерам сьогодні не так уже й просто: експортна інфраструктура повністю завантажена своїм товаром. Але якщо державна політика у цій сфері розвиватиметься такими ж темпами, як і нині, то Україна у цьому союзі посяде системоутворююче місце. Маленький штрих: якщо 7 років тому ми могли експортувати через наші порти 6 млн. тонн зерна, то нині — близько 32 млн. тонн. Для цього потрібно збудувати портові елеватори загальним обсягом близько 30 млн. тонн і вкласти у проект 6 млрд. доларів.