Микола Басков керував розподілом призів на «Слов'янському базарі»,

      У  літньому фестивальному графіку традиційно привертає увагу народу «Слов'янський базар у Вітебську». Раніше українська делегація на фестивалі була численною, преси набирали вагон, щоб із пафосом описати наші успіхи, але з того часу, як Росія взяла на себе левову частку фінансування і турботи із «замовлення музики», стало очевидно, що сили нерівні і вбухувати в білоруську тусовку шалені державні гроші немає сенсу. Фінанси вкладаються скромніші, на пресу їх узагалі немає, і тим більше не вистачає на умаслювання журі.

      Цього року на «Слов'янському базарі у Вітебську» в журі конкурсу естрадних виконавців від України була Таїсія Повалій, у журі дитячого конкурсу — Жанна Боднарук, обидві в минулому — конкурсантки «Слов'янського базару». Але вітебські жнива не дуже вдалися в сенсі призів — дорослі конкурсанти Василь Лазарович та Валерія Калужська не отримали жодної фестивальної нагороди, у дитячому конкурсі Владиславу Семенову призів не дісталося, а Аліна Башкіна стала лауреатом 3-ї премії. Учасники української делегації, саунд-продюсер з українського боку Анатолій Карпенко та член журі дитячого конкурсу  співачка Жанна Боднарук вважають, що такий розклад абсолютно штучний, і якби журі конкурсу естрадних виконавців було чесним і справедливим, то наші конкурсанти мали обов'язково повернутися з призами, адже після виступу у Вітебську Василь Лазарович, наприклад, отримав аж дві цікаві пропозиції — запрошення на фестиваль у Юрмалу і на роботу в оркестр Фінберга. Відомі у музичних колах своєю принциповістю і професіоналізмом Жанна й Анатолій в ексклюзивному інтерв'ю «УМ» погодилися розповісти про підводні течії фестивалю.

      Жанна: — 10 років тому я була у Вітебську в ролі конкурсанта, і в цьому році я пережила подібні відчуття. Так, як ми вболівали за наших конкурсантів — і старших, і молодших, переживали тільки організатори з українського боку. Я занурилася знову в атмосферу конкурсу і відчуття тих суб'єктивностей, пов'язаних із конкурсом. З одного боку, ніби й ностальгія, а з іншого — я думала: «Боже мій, навіщо ця молодь бере участь у конкурсах, хай би вони собі виступали, хай би ставали зірками просто так, заробляли копійку». Хоча й конкурси необхідні: кому пощастить — засяє відразу, кому не пощастить — це буде урок, гарт. Від України цього року були прекрасні дітки і хороші старші конкурсанти, ми сподівалися на кращий результат, але, на жаль, ті підводні течії, які існують у російському шоу-бізнесі, відбиваються і на наших артистах. Може, тому  що наша Лєра виступила неординарно, яскраво в цікавому стилі нью-ейдж, доросле журі й не сприйняло її.

      Анатолій:— Якби Лєра Калужська заспівала щось на кшталт «Играет шарманка», у неї був би шанс. Журі, де сиділи Хелена Вондрачкова, Басков, ще кілька тенорів, які в своїй творчості використовують манеру і спів 60—70-х років, мабуть, іще не доросло до сучасних виконавців, які хочуть показувати щось нове, модне, які хочуть співати нову модну музику.

      — Анатолію, ви так обурюєтеся через те, що готували наших конкурсантів до «Базару»?

      А.: — Ми на все це дивимося збоку — на оцінки роботи журі, конкурсантів, техінки й організації. Я не готував конкурсантів, просто мою пісню, написану спеціально до конкурсу, співав Василь Лазарович. Люди його дуже гарно приймали, і коли журі виставило занижені оцінки, зал просто почав свистіти, а на другий день зал сміявся, тому що було зрозуміло: все давно розподілено. Ось що цікаво: на другий день дорослого конкурсу в журі не було Баскова, хоча його оголосили. І він наперед, не будучи присутнім, виставив оцінки, як так може бути? Це ж скандал. Після виступу Лазаровича його запросив Фінберг працювати зі своїм оркестром і запросили на конкурс у Юрмалу, тому що у хлопця дуже красивий і сильний голос, в Україні я такого не чув. Є подібні, є схожі, але саме такого — красивого бас-баритона, летючого тембру — немає. У журі переважно сиділи чоловіки-тенори, а тут такий розкішний бас-баритон. Ну не люблять тенори таких голосів. Дуже шкода, бо він був одним із найяскравіших на конкурсі. Образливо, що член журі від України лобіював інтереси конкурсантів з інших країн.

      — Значить, у журі дитячого конкурсу, де була Жанна, все було справедливо, а в дорослому — несправедливо?

      Ж.: — Що стосується якихось підводних течій, то їх не було. Кожен член журі таємно записував оцінки, їх підсумовували і потім нам приносили списки. Голова дитячого журі Юрій Ніколаєв iз самого початку поставив такі умови: чесність і прозорість, він ні на кого не тиснув, нікого не просував, і я вдячна йому за комфортні умови роботи. Мені було приємно, що це людина, яку я знаю з дитинства, з таким досвідом і таким авторитетом  на цих дитячих фестивалях, не дозволив собі ніякого пресингу і ніяких махлювань. Талановитих дітей на конкурсі було дуже багато, набагато більше, ніж премій. На мою думку, потрібно було дати більше призів — і заохочувальних, щоб стимулювати дітей. Наш Владислав Семенов мав би потрапити в число призерів, але не пощастило, він виступав у перших числах, а до перших журі приглядається, пристрілюється, не поспішає з високими балами.

      — Тобто, на ваш погляд, українські конкурсанти були достойні лауреатства?

      Ж.: — Так. Але ж гран-прі отримав молодий соліст «Пєсняров», а перше місце — бойфренд Надії Бабкіної Євген Гор. Там уже наперед було відомо, хто що має отримати. Мені було дико почути в кулуарах, що перші шість місць уже розписані, а де ж справедливість? Навіщо молоді їхати на цей конкурс? Щоб їх обманювали?

      А.: — Організаторам варто було б задуматися над тим, кого запрошувати в журі. Наприклад, молодий чоловік Басков, розкручений у Москві, але який не є ні повноцінним академічним, ні естрадним співаком, у свої 20 із чимось років сідає і судить. Я думаю, що треба було запросити людей, які займаються зі співаками і розуміються на цьому, аранжувальника, композитора, педагога, які щось або когось створили.

      Ж.: — У Лєри в день першого відбіркового туру був день народження, дівчині виповнилося 18 років, а їй навіть не дали виступити на великій сцені. Хлопчина із Болгарії був слабенький, але член журі від Болгарії, незважаючи на низькі бали інших суддів, ставив своєму 10. А гарний хлопчик із Македонії пролетів, наша Лєра пролетіла. І ще така вада конкурсу — запрошують 22 учасники, і 6 тут же відсіюють. Це ж неправильно, вони ж уже приїхали на конкурс, прослухайте всіх на другому турі, а потім роздавайте призи.

      — А які загальні враження від фестивалю?

      А.: — Найкращі враження особисто у мене від українського концерту. У цьому році «Україна мистецька» зробила концерт настільки грандіозний і класний, що навіть знаючи, хто і як буде виступати, я все одно був вражений, білоруси були просто в захваті. Зазвичай ансамбль Вірського, тріо тенорів —це, звичайно, цікаво, але хочеться чогось сучасного, і Василь Вовкун зробив шоу, яке дуже гарно приймали. Це був класний концерт, на відміну від Дня Росії і Дня Білорусі, в яких були традиційні концерти, в дусі 60-х років, концерт-відкриття — Радянський Союз 70-х років...  А Україна була представлена достойно — і «Мен саунд», і «Джаз експромт», і Енвер Ізмайлов, і Жанна Боднарук, і президентський оркестр, й інші талановиті артисти.