Далека-близька Антарктика: уряд продовжив Держпрограму досліджень на два роки
Державну програму досліджень в Антарктиці Кабінет міністрів України 30 грудня продовжив ще на два роки — до 2027 року. >>
Макет сучасного українського корвета вперше показали широкому загалу.
Як відзначили фахівці, конкурентними перевагами проекту–58250 є концентрація систем зброї і вогню, що робить український корвет практично аналогом фрегата. «За багатьма параметрами, аналогів українського корвета у світі практично не існує. Корвет передбачає можливість інтеграції систем зброї, розвідки, зв’язку країни–замовника, а його тоннажність дозволяє інтегрувати на борт практично будь–які згадані системи», — стверджують в «Укрспецекспорті».
Розробником проекту виступило казенне підприємство «Дослідницько–проектний центр кораблебудування» (Миколаїв). А будівництво головного корвета «Володимир Великий» було розпочато у 2012 році на підприємстві «ЧСЗ» (Миколаїв).
Автономність плавання корабля, який діятиме не лише в операційній зоні Чорного, а й Середземного моря, — 30 діб, тонажність — 2,5 тис. тонн. Замовник отримає судно в 2016 році. Відповідно до схеми кооперації, частка зарубіжних постачальників кооперації становитиме 28%: нашими партнерами є провідні виробники корабельного озброєння з Франції, Німеччини, Італії, Швейцарії, ПАР. Дизельні генератори для корвета виготовлять у США. Відомий у світі розробник і виробник газотурбінного обладнання, монополіст на ринку СНД у галузі розробки і виробництва газових турбін для кораблів військового флоту «Зоря–Машпроект» (Миколаїв) забезпечить виготовлення для силової установки першого корвета двох редукторів і двох двигунів.
Українська «оборонка», яку не хоронив уже тільки лінивий, показала, що її потенціал може виявитися несподіванкою навіть для аналітиків. Причому зроблено це було надзвичайно вчасно. Сучасна геополітична ситуація у світі однозначно стверджує: саме розвиток власного оборонно–промислового комплексу — це важливий елемент політичної та економічної незалежності держави, важливий елемент її міжнародного престижу.
Той факт, що Україна почала обновляти свій флот найсучаснішими кораблями — серйозний крок уперед і для нашого війська, і для нашої промисловості. Адже, з одного боку, ми зміцнюємо нашу обороноздатність і наші кордони. А з іншого, як відомо, більшість передових розробок, що з’явилися у військовій галузі, з часом потрапляють й у цивільний сектор. Тож, розвиваючи військове кораблебудування, ми допомагаємо сотням вітчизняних підприємств розвивати свої технології, які потім будуть застосовані у «мирних» розробках.
А визнання на світовому ринку продукції українських зброярів — це не лише доходи держави, а й кредит довіри до української цивільної продукції. Адже якщо покупці переконалися у надійності й ефективності нашої зброї, то й інша продукція не має викликати у них недовіри. Як стверджують фахівці, треба йти у ті країни, де нас уже добре знають, і пропонувати свої продукти, доводячи їх перевагу над виробами конкурентів.
Як відомо, виробники бронетанкової техніки і ракет працюють в Україні зі збитками. У той же час підприємства, які виготовляють кораблі, літаки, артилерію, а також експортери отримують прибутки. Причому дохідність галузі зростає у рази. Так, прибутки підприємств суднобудування і морської техніки зросла із 35 млн. гривень у першому півріччі 2012 року до 221 млн. гривень у відповідному періоді нинішнього року. Показники підприємств авіапрому зросли за цей же період із 80 до 143 млн. гривень. Прибуток спецекспортерів — із 44 до 64 млн. гривень.
Виробники радіолокаційної техніки, ПВО, ракетно–артилерійського озброєння і зв’язку за рік подолали кризу і завершили період із прибутком 7,5 млн. гривень: відчутна різниця після 62 млн. гривень збитків у першому півріччі 2012 року. Суттєво знижені збитки підприємств бронетанкової, автомобільної, інженерної і спеціальної техніки. Якщо у першому півріччі минулого року їх сумарний збиток сягав 173 млн. гривень, то у нинішньому році він знизився до 17 мільйонів. Підприємства–виробники ракет і боєприпасів знизили збитки з 22 до 11 млн. гривень.
У цілому ж за перше півріччя 2013 року «Укроборонпром», який об’єднує 120 підприємств, отримав близько 410 млн. грн. прибутку — у порівнянні із 98 млн. гривень збитків за аналогічний період минулого. Нинішній рік для галузі можна вважати переломним. Так, 2 вересня «Укроборонпром» заявив, що отримав попередні замовлення на суму 200 млн. доларів за підсумками авіасалону МАКС–2013, що відбувався у підмосковному Жуковському. Цьогоріч концерн випустив продукції на 5,9 млрд. гривень. При цьому обсяг виробленої продукції, робіт і послуг — завдяки, передусім, експортним контрактам — зріс на 31,1%. Обсяг же реалізованої продукції збільшився на 55,3% — з 4,5 млрд. гривень до 6,9 млрд. У тому числі на експорт — із 3 до 5,2 млрд. грн.
Лідери галузі, які забезпечили найбільші обсяги зростання виробництва промислової продукції, — Миколаївська «Зоря–Машпроект» (201,2 млн. гривень), Сімферопольський завод «Фіолент» (24,4 млн. гривень), Луганський авіаремонтний завод (14,1 млн. гривень).
Зброярі з науковими ступенями
Ще один важливий нюанс, про який часто забувають: сучасна зброя — це дуже науковомістка продукція. Й український оборонний експорт тут далеко не виняток. Тож наша «оборонка» активно стимулює розвиток наукового потенціалу держави. У серпні 2013 року Україна почала постачати надзвичайно складну продукцію — керовані ракети класу «повітря–повітря» для індійської армії. Виробництво їх відбувається на київському заводі «Артем» за участі однойменної машинобудівної фірми та заводу «Радар».
Вартість індійського контракту становить майже 250 млн. доларів. Ракети застосовуються для озброєння винищувачів радянського та російського виробництва, зокрема МіГ–29, Су–27, Су–30
Державну програму досліджень в Антарктиці Кабінет міністрів України 30 грудня продовжив ще на два роки — до 2027 року. >>
Автомобіль — це не просто транспортний засіб, а ваш щоденний помічник. >>
НБУ презентував нову пам’ятну монету, присвячено Архангелу Михаїлу номіналом 20 гривень, яка виготовлена із золота 900 проби. >>
Місцеве припинення вогню оголосили в неділю, 28 грудня, на Запорізькій атомній електростанції: домовленості Україна та росія досягли за посередництва МАГАТЕ, щоб провести ремонтні роботи. >>
Виявляється, я з Васею їздила по гриби. Я — як пасажирка електрички, а він — як машиніст електропотяга, що курсує між Полтавою й Кременчуком. >>
Для України це перемога, проте не та, на яку сподівалися. Російські активи на суму €210 млрд залишились замороженими, натомість ЄС (за винятком Угорщини, Чехії і Словаччини) ухвалив так званий план Б — позику на €90 млрд для України на 2026-2027 роки. >>