Криза похилого віку

У Будинку культури Запорізького автомобільного заводу відбулося дійство з нагоди 150–річчя заснування підприємства, з–поміж екс–імен котрого найвідомішим є «Комунар». Із трибуни урочистостей його ветерани нагадали присутнім, що розпочиналося ж усе далекого 1863 року з випуску сільгосптехніки. І що саме в Запоріжжі зняли з конвеєра перший український зернозбиральний комбайн. Було це в 1927–му. Мине три з лишком десятиліття, і підприємство започаткує випуск вітчизняних автівок, склавши в 1959 році дебютний «Запорожець» (ЗАЗ–965). Чотири десятиліття по тому творці «народних автомобілів» скооперуються з корейцями в СП, аби складати в Іллічівську автівки іншого народу — «Нубіри», «Ланоси» й «Леганзи». Наразі «музика» корейсько–українського тандему вщухла, відтак запоріжці, затиснуті лещатами непередбачуваних українських реалій, прагнуть вижити самотужки.

Світлих «барв» до цих реалій прагнув додати голова Запорізької облдержадміністрації Олександр Пеклушенко. Виступаючи перед ювілярами, він запевнив, що «до вашого заводу у Президента особливе ставлення. Немає жодної моєї зустрічі з главою дер­жави, яка б не починалася і не закінчувалася з питання «Що потрібно «ЗАЗу?», цитує очільника регіону Управління у справах преси та інформації ОДА. Сміливе зізнання пана Пеклушенка, з огляду на те, що тим самим він визнав «другосортність» таких (уже зупинених чи «напівмертвих») підприємств–гігантів, як феросплавний завод, алюмінієвий, титаномагнієвий та інші комбінати. Озвучивши на зібранні фразу «ЗАЗ — це діамант у короні Запорізької області», глава облдержадміністрації, очевидно, потішив вуха нащадків «Комунара», однак викликав щонайменше подив трударів інших важливих наповнювачів бюджету області.

Дотепне «Сміх без причини — ознака «годовщини» доцільно згадати і з приводу солідарного твер­дження Олександра Пеклушенка та голови правління ПАТ «ЗАЗ» Сергія Філіпенка, ніби завод–ювіляр «уже перебуває на рівні не тільки європейських, а й світових стандартів» і може потіснити конкурентів iз міжнародного автомобільного ринку. Хорошою «міною» за поганої погоди видається і намір збільшити обсяги випуску автівок наступного року. Аж удвічі.

Утiм значно реальнішою видається ймовірна зупинка виробництва до нового року (на старті третьої декади вересня автоЗАЗівці не мали від дистиб’ютерських компаній жодної заявки на жовтень!).

Схоже, що безробітний фініш 2013–го, на жаль для бюджетів усіх рівнів і працюючих, таки на часі. Днями де–факто це підтвердив голова правління ПАТ пан Філіпенко, повідомивши на прес–конференції про «оптимізацію» виробництва і штатного розпису підприємства, на якому, з урахуванням працюючих в Іллічівську та Мелітополі, задіяно майже 5500 осіб. Керівник визнав, що тенденція звільнення працівників посилюється, і водночас запевнив, що «ніяких додаткових програм із скорочення немає». Люди, мов­ляв, ідуть iз власної ініціативи, і «наше право займатися оптимізацією. Потрібно буде жертвувати неефективними структурами — ми будемо жертвувати».

Режим жорсткої економії на підприємстві посилюють попри те, що, за словами Сергія Філіпенка, ПАТ лідирує з продажу вітчизняних автівок, і «намітився тренд на вихід iз кризової ситуації». Тренд трендом, однак... На ювілейному зібранні акціонерів очільник ЗАЗу акцентував, що «впровадження спецмита та утилізаційного збору стали найкращими для нас подарунками, бо це створило рівноправні умови для імпортерів і для нас, підприємств iз повним циклом автомобільного виробництва». А на прес–конференції той–таки пан Філіпенко визнав, що автозавод вимушено переходить на режим триденного робочого тижня. В одну зміну. Ось тобі і забезпечений українським олімпом тренд виходу з кризи...