Айболить з українським акцентом

Українці, як виявляється, уміють не тільки імпортувати закордонні ліки, а й успішно продавати свої лікарські препарати за кордон. У нинішньому році обсяг експорту ліків українського виробництва зріс на 25%. За словами голови Держлікслужби Олексія Соловйова, сталося це завдяки впровадженню цілої низки заходів iз контролю якості медпрепаратів.

Вітчизняне допомагає краще

«Завдяки переходу з 2010 року на європейські стандарти якості та виробництва цьогоріч експорт суттєво зріс», — пояснив Соловйов, наголосивши, що ліки вітчизняного виробництва поставляються на території всіх континентів, крім Австралії. За його словами, сприятиме зростанню експорту ухвалення взаємного визнання з ЄС результатів інспекцій та контролів, консультації з приводу чого Держлікслужба вже розпочала з Європейською комісією. «Це дасть можливість експортувати ліки без додаткових технічних бар’єрів», — зауважив чиновник.

Позитивним фактором є й те, що нині українська лікарська продукція здобуває позиції не тільки за кордоном, а й всередині країни.

Сьогодні у нашій країні працює 114 підприємств, які мають діючу ліцензію на виробництво лікарських засобів — темпи росту обсягів реалізації продукції вітчизняного виробництва і на внутрішньому ринку суттєво зросли. «За підсумками 2012 року, в грошовому еквіваленті випущено продукції вітчизняного виробництва на 32% більше», — підкреслив голова Держлікслужби.

В аптеках пацієнти також надають перевагу українським медичним засобам: 65% упаковок, які продаються в аптеках, — це ліки вітчизняного виробництва. Такий вибір диктують насамперед нижча ціна та висока європейська якість готової продукції.

Європейські норми нам допомагають

Успіхи, які ми маємо сьогодні, були започатковані ще кілька років тому. Перший фактор — це європейські стандарти виробництва, на які країна перейшла ще у 2010 році. Другий — закон 2011 року, яким спочатку запроваджена, а потім посилена кримінальна відповідальність за фальсифікацію лікарських засобів. Україна приєдналася, а згодом першою ратифікувала Конвенцію Медікрайм (Конвенція з протидії розповсюдження фальсифікованих лікарських засобів Ради Європи та Європейського парламенту).

Відповідно, було проведено комплексне переоснащення державних лабораторій контролю якості, а Держлікслужба України приєдналася до Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій PIC/S, яка об’єднує регуляторні органи країн із жорсткою регуляторною системою. Цікаво, що, крім України, до неї входять тільки країни ЄС і ще кілька розвинених країн світу. З країн СНД на сьогодні Україна — єдина, яку прийняли в цю організацію.

На думку експертів, свою роль тут відіграв і той фактор, що в Україні активно впроваджуються так звані належні практики. Зокрема, з 2010 року вимоги Належної виробничої практики (GMP) стали обов’язковими для вітчизняних, а з лютого цього року — і для іноземних виробників. Впроваджується Належна практика дистрибуції (GDP), наступним кроком стане впровадження Належної аптечної практики (GPP). Також Держ­лікслужба України приєдналася до Системи сертифікації якості фармацевтичних продуктів для міжнародної торгівлі Всесвітньої організації охорони здоров’я, що сприяє спрощенню допуску ліків вітчизняного виробництва на зарубіжні ринки, а Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про приєднання до розробки Європейської Фармакопеї.

Також Держлікслужба почала консультації з Європейською комісією щодо взаємного визнання з ЄС результатів інспекцій та контролів. Розроблена і вже пройшла успішну публічну апробацію автоматизована система відстежування ліків за допомогою нанесення на упаковку ліків індивідуального коду стандарту GS–1. Система за допомогою сучасних технологій дозволяє відслідковувати в онлайн–режимі обіг кожної окремо взятої упаковки ліків за ланцюжком: іноземний виробник — дистриб’ютор — аптека та вітчизняний виробник — дистриб’ютор — аптека.

Галузь, яка «підтягує» інші

Фармацевтика для нашої країни має стратегічне значення. На думку експертів, галузь зачіпає одразу кілька важливих аспектів. З одного боку, йдеться про здоров’я нації. З іншого, — про науково–технічний розвиток країни та витрати на імпорт фармацевтичної продукції. Не можна забезпечити національну безпеку, якщо держава критично залежить від імпорту лікарських засобів. Необхідно забезпечувати українців власними, але неодмінно якісними медичними препаратами. А якщо ще й при цьому отримувати надходження від продажу ліків за кордон, то ефект виявиться ще відчутнішим.

Наразі статистика свідчить, що нам це вдається: торік обсяг експорту ліків зріс на 25% у порівнянні з 2011 роком. У першому кварталі нинішнього року експортовано на 10,6% більше, ніж за такий самий період минулого року. Динамічний розвиток галузі не може не тішити. За 7 місяців нинішнього року випущено ліків на суму 6,2 млрд. гривень, що на 26% більше, ніж торік. Торік зростання виробництва становило 7,7%, а в 2011–му — 20%.

Прогрес фармакології «підтягує» за собою й суміжні галузі: фармацевтика належить до наукомістких галузей. Це значить, що рівень її розвитку відображає рівень медичної, біохімічної науки країни. Тож, створюючи умови для розвитку національної фармацевтики, держава, крім створення робочих місць та імпортозаміщення, сприяє також розвитку високотехнологічного виробництва. Це також дає змогу українським ученим використовувати свої знання в державі, не виїжджаючи для цього за кордон.