Ігор Марков,
лідер партії «Родіна», екс–член фракції ПР,
позбавлений статусу нардепа через суд
— про спроби домовитися з чільними «регіоналами»:
— У мене була розмова. Ми нормально поговорили. Я висловив свої аргументи [проти євроінтеграції], мені висловили: «Ну, є така–то політична доцільність». Розумієте, єдине, що я зрозумів і після зустрічі з Президентом, і після цієї розмови, — чомусь усі взаємини з Росією звелися до ціни на газ. «Ми не домовилися щодо газу, тому назло їм йдемо в Європу». Ось і все. У нас що, відносини будуються тільки на газі? Зрештою, два лідери, сядьте між собою, візьміть пляшку горілки і домовтеся вже по цьому газу.
(«Українська правда»)
Юрій Луценко,
один із лідерів руху «Третя республіка»
— про те, чому немає об’єднання в опозиційному таборі:
— На жаль, політика сьогодні дуже схожа на футбол, коли футболісти грають не для глядачів, а для спонсорів.
(аналітичний центр «Політика»)
Юлія Тимошенко,
ув’язнена екс–Прем’єр–міністр
— про перебіжчиків з опозиційних фракцій до владного табору:
— Про самих «тушок» мені нічого не хочеться казати. Це як у в’язницях: є «політичні», а є… назвемо їх «нещасні». Останніх не вважають за людей, їх викидають із кожної тюремної камери, з ними навіть не вітаються.
(«Українська правда»)
Олександр Єфремов,
лідер фракції Партії регіонів
— про загрозу з боку ложі преси у ВР:
— Депутати бояться, що їм на голову звалиться або фотоапарат, або кінокамера. Тому я б попросив вас, колеги, бути більш поважними до тих людей, з якими ви працюєте. І не піддавайте їхнє життя ризику.
(«Фраза.ua»)
Валентин Ландік,
нардеп із Партії регіонів
— про свої музичні уподобання:
— Ну, легку музику я слухаю. І, разом з тим, мені останнім часом чомусь подобається Стас Михайлов. Дружині моїй ні, на жаль, а мені подобається.
(«Обком»)