«Парижанка з Гавронців» повертається

Минулої суботи у Полтаві завершилася друга міжнародна наукова конференція, присвячена 155–річчю з дня народження видатної землячки, художниці та письменниці, авторки знаного у світ «Щоденника» Марії Башкирцевої. На ній професійні дослідники, митці, шанувальники її таланту з України, Росії, Франції, США та Швейцарії виголосили два десятки доповідей, кожна з яких, за словами ініціаторки заходу, директора фонду «Відродження пам’яті Марії Башкирцевої» Тетяни Швець є ґрунтовною науковою роботою. Водночас було презентовано об’єднане в одній книзі перше російськомовне видання двох документальних романів про ювілярку, які ще на початку минулого століття написав французький письменник і журналіст Альберік Каюе. Всі присутні переглянули також сучасний документальний фільм «Марія Башкирцева. Залишитися в житті» російської режисерки Ганни Шишко.

Та все ж справжніми мистецькими сенсаціями згаданого форуму виявилися перші представлення в Україні трьох художніх робіт. Першу з них — придбаний минулого року Тетяною Швець на аукціоні Сотбіс оригінал картини Марії Башкирцевої «Молода жінка, яка читає «До питання про розлучення» Дюма» — показали на відкритті конференції. Фахівці вважають її знаковою для творчості Марії, котра не дожила навіть до 26 років, але встигла підкорити «мистецьку столицю світу» — Париж — і стала першою жінкою–художницею, картини якої експонувались у Луврі. Бо ж саме цим великим живописним полотном розміром 130х98 сантиметрів вона дебютувала саме як художниця, виставивши його у престижному паризькому салоні 1880 року. Саме після нього про уродженку села Гавронці, що біля Диканьки, заговорили французькі поціновувачі мистецтва. Тоді вона вперше відчула смак слави, в неї з’явилися замовлення на нові портрети.

На презентованому ж зображена двоюрідна сестра і найближча подруга Марії Діна Бабаніна. Остання, до речі, також народилася на Полтавщині, у селі Черняківка теперішнього Чутівського району, де після розлучення батьків до виїзду родини за кордон жила й майбутня художниця. За інформацією нинішньої власниці картини, востаннє її демонстрували на посмертній виставці робіт Марії Башкирцевої, яку відкрили у Парижі 1885 року. Пiсля того, вочевидь, перебувала у приватних колекціях. Принаймні про її майже півторастолітній шлях до аукціону Сотбіс вітчизняним дослідникам нічого не відомо, деякі з них узагалі вважали цю картину втраченою. Тепер же вона стане четвертим живописним полотном Марії Башкирцевої серед тих, які зберігаються в Україні.

Адже подружжя уро­дженців Диканщини Тетяни і Миколи Швеців хоч і мешкає сьогодні у Москві, має твердий намір створити музей всесвітньо відомої землячки на її малій батьківщині. Портрет Діни Бабаніної, без сумніву, стане найкоштовнішою його перлиною. Разом зі ще двома воістину безцінними експонатами, якi під завісу конференції передала очільниці фонду одна з доповідачок — француженка Режін Тетрель. Це були також оригінали двох невеликих малюнків її співвітчизника, художника Рудольфа Жюліана, у приватній паризькій академії якого опановувала живопис Марія Башкирцева. У світі залишилося зовсім мало робіт цього митця, тож поповнення ними майбутнього музею «парижанки з Гавронців» можна вважати справжнім дарунком долі.