Форум видавців у Львові завжди має романтичний флер: за рахунок атмосфери креативних львівських кав’ярень, за рахунок письменницьких тусовок, тісних сидінь у невеликих приміщеннях старих театрів і пишних залах університету чи «Політехніки». За рахунок дружби між тими, хто видає, пише і читає. Через кляту тісноту Палацу мистецтв і компактність Львова взагалі зірки літератури виявляються ближчими до студенток філології чи пенсіонерів–інтелектуалів. Утім iз кожним роком Форуму дедалі чіткіше стає зрозуміло: в професії письменника не так і багато романтики, це бізнес — зі своїми дедлайнами, сезонністю, нішами, цільовою аудиторією, кон’юнктурою ринку, амплітудою продажів і рекламними кампаніями. Ті видавці, що грають за правилами, мають успіх і популярність, стабільність і вищі гонорари. Але журі Форуму видавців, поділене на Малі журі за професійним принципом, покликане об’єктивно оцінювати видавничі подвиги, незалежно від тиражу видання і місця розташування офісу видавця. Бо, наприклад, збірка статей чудового українського мистецтвознавця Павла Жолтовського Umbravitae видана тиражем усього 200 екземплярів, причому має гарну поліграфію і дизайн. А Видавець Савчук — це одна людина, що робить видавничі проекти у вільний час від викладання в університеті. І ця книжка ввійшла в 19 «Найкращих книг Форуму видавців–2013». Поряд із серією «Українська поетична антологія» великого і розважливого видавництва «А–Ба–Ба–Га–Ла–Ма–Га». Цього року видавництва висунули на розгляд журі 398 книжок, утім деяких видань, які були в паперовому списку, ми не бачили фізично. Думаю, саме тому книжка «Сергій Параджанов. Колаж. Асамбляж. Предмет», упорядкована Діаною Клочко, не ввійшла в 19 «Найкращих книжок Форуму». Так виглядає список найкращих.
1. Грицько Чубай. П’ятикнижжя.
2. Наталія Хобзей, Тетяна Ястремська та ін. Гуцульські світи: Лексикон.
3. Мічіо Кайку. Фізика майбутнього.
4. Серія «УкраїнськаПоетичнаАнтологія» (А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА).
5. Наталя Яковенко. Дзеркалаідентичності.
6. «Доросла Серія» (А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА).
7. Мар’ян Бесага. Іван Остафійчук: Джерела творчості. Альбом–монографія.
8. Серія газети «День» «Підривна література».
9. Віталій Андреєв. Віктор Петров. Нариси інтелектуальної біографії вченого.
10. Ів Аньєс. Підручник із журналістики.
11. Леонід Кисельов. Над київськими зошитами.
12. Тарас Шевченко. Гайдамаки: Факсимільне видання. Історія книжки. Інтерпретація.
13. Жан–Клод Маркаде. Малевич.
14. Олена Гусейнова. Відкритий райдер.
15. Павло Жолтовський. Umbravitae.
16. Богдан Горинь. Любов і творчість Софії Караффи–Корбут.
17. Сіддгартха Мукерджі. Імператор усіх хвороб: Біографія раку.
18. Європейський словник філософій. У 3–х т.
19. Худаш Михайло. Походження імен та релігійно–міфологічні функції давньоруських і спільнослов’янських язичницьких божеств.
За Гран–прі Форуму, яке дає не тільки престиж і славу видавцеві, а й 50% знижки за оренду торговельної площі, цього року змагалися три книжки — науковий бестселер Мічіо Кайку «Фізика майбутнього», науковим редактором якої був ректор ЛНУ Іван Вакарчук, альбом–монографія «Малевич» Жана–Клода Маркаде і збірник збірників Грицька Чубая «П’ятикнижжя». У запеклих баталіях скромно видана «Літописом» «Фізика майбутнього» на один голос випередила розкішне видання «родоводівського» «Малевича» і на два голоси — «Видавництво Старого Лева» з Чубаєм. Знаючи, з якою маніакальною точністю дотримується регламенту рахункова комісія журі, я приготувалася обурюватися, коли кулуарами пішли чутки, що Гран–прі буде не одне, а три. Як, не порадившись із журі? «Я прийняла це рішення самостійно, — сказала на церемонії відкриття Форуму президент Форуму Олександра Коваль, — тому що всі три книжки гідні цього звання, і тому що дощ, і тому що 20–й Форум». Як це по–жіночому, скаже хтось. А я сказала своєму сусіду: «Їй — можна». Бо цілих 20 років вона покращує світ за допомогою книжок. І зрештою, її рішення ж — правильне.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
