Народний? Заслужений? Міжнародний?

30.07.2004

      Окрім заангажованих випусків новин, російських серіалів та безмежних американських бойовиків, телебачення України пропонує шоу. Вже довгий час найрейтинговішими в цьому плані залишаються так звані інтерактивні, або ж реальні шоу: варто згадати наприклад «iнтерiвський» «Шанс», російську «Фабрику зірок» або німецьке Deutschland sucht die Superstar («Німеччина шукає зірки»). Таку шалену популярність тут забезпечують, мабуть, справді реальні емоції учасників, коли ті довго плачуть в камеру, не подолавши якийсь етап відбору, розповідаючи при цьому брутальні подробиці з життя інших конкурсантів, або ж сам інтерактив, коли кожен із глядачів має право якось вплинути на кінцевий результат змагань, відчувши себе при цьому на якусь мить важливим. Звертають увагу на такі проекти і самі юні таланти, бо для них — амбітних і співочих — це, часто, єдина можливість «засвітитись».

      Певно, зважаючи на шалені рейтинги або ж на прибуткові результати пошуку талантів для продюсерів шоу, ще одна подiбна програма починає життя цього літа в українському телепросторi. Про початок трансляції другої серії нового проекту телеканалу «Росія» «Народний артист» в Україні та Білорусі, а також про можливості участі в конкурсі населення цих країн повідомили організатори проекту на прес-конференції цього тижня у Києві. Сергій Кордо, генеральний продюсер телеканалу «Росія»: «На минулорічному відборі всі фонограми, які, між іншим, були написані для кожного учасника спеціально, довелось слухати чотири дні. Тому з метою уникнення непорозумінь я нагадую: заявки на участь у прослуховуванні надсилайте якомога раніше і тільки по Інтернету». До слова — адреса для усіх бажаючих: [email protected]. А самі зйомки вiдбіркових турів відбудуться в столиці 16 та 17 серпня в приміщенні ЗовнiшЕкспоЦентру, що на вулиці Тургенівській, 25.

      Минулого року в телепроекті «Народний артист» взяли участь близько 6 тисяч чоловік iз різних міст Росії. Організатори говорять, що важливим тут були не лише голос чи зовнішність: «Музичні редактори, які проводять попередні відбори, шукають передусім цікаві історії, якийсь шарм, словом, щось ще... — говорить одна з ведучих програми  Фьокла Толстая, — і таких епізодів, що відбуваються з учасниками, не побачиш у жодному телесеріалі».

      Кожен із учасників виконував пісню а капела перед журі у складі народної артистки Росії Лариси Доліної, режисера Тиграна Кеосаяна, популярного діджея і телеведучого Антона Комолова та продюсера Евгенія Фрідлянда. Потім зі ста залишилось 30 і почалось голосування телеглядачів за своїх улюбленців. Власне, цьогорічний конкурс відрізняється від попереднього не тільки «законним» правом України та Білорусі «постачати» таланти, а й телефонною можливістю глядачів вибирати «народного» переможця. Як зазначають організатори, деталі голосування не є ще повністю прозорими, адже Росія транслюватиме прямі ефіри в п'ятницю, а Україна, вочевидь, в суботу зранку. Право транслювати телевізійний відбір у нас належить телеканалу «1+1».

      «Як свідчить  історія, — зауважує ведучий минулого та цьогорічного шоу Іван Ургант, — перше місце належить не завжди тому, хто, можливо, співає найкраще. Наприклад, срібний призер «Народного артиста» Олександр Панайотов (виходець із Запоріжжя, переможець «Чорноморських ігор». — Авт.), на думку багатьох, співав краще, ніж переможець Олексій Гоман з Мурманська. Водночас Лариса Доліна заспівала дуетом із Сашком і зараз готують кліп на цю пісню». На запитання яка доля чекає переможця-вихідця з України чи Білорусі організатори відповідають непевно, обіцяючи свободу вибору і гіпотетичне громадянство Росії.

Дарина  ГОРОВА.

  • Знайти «скриньку», де захована ваша пісня

    Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>

  • Гімн як літургія, марш і романтика

    Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>

  • Паливо революції

    Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>

  • Ведмідь на вухо наступив, та співати будеш

    У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>

  • Вояки з гітарами

    Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>

  • «Вопіющі» 26 років

    Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>