Елеватор iз національним колоритом

10.09.2013

Олег ГАНСЬКИЙ

Іноземнi iнвестори привозять на українськi заводи i грошi, i технологiї. (з сайта ua.all.biz.)

Карлівський машинобудівний завод, провідний виробник елеваторного обладнання, збільшив свої потужності втричі. Це забезпечить випуск продукції для зберігання понад 3 млн. тонн зерна щорічно. Цікаво, що йдеться про докорінну модернізацію заводу. На думку аналітиків, цей приклад найкраще ілюструє стан справ та тенденції розвитку вітчизняного аграрного сектору.

Американське, виготовлено на Полтавщині

«Десь наприкінці 2011 року ми викупили устаткування та інтелектуальні права в одного заводу з Великобританії, який збанкрутiв, — розповідає генеральний директор інвестиційної компанії «Драгон Капітал», яка контролює Карлівський завод (Полтавська область), Томаш Фіала. — Це було зовсім нове американське обладнання. Ми привезли його, встановили — і під нього повністю відремонтували один із цехів».

За словами Фіали, весь технологічний ланцюжок зайняв трохи більше року, але за цей час потужність заводу зросла втричі. «І головне — підприємство почало виробляти вже американські сушилки, силоси та інше обладнання», — продовжує Фіала. Тож торік Карлівський машинобудівний завод досяг кращого результату за всю свою історію. «Цьогоріч також отримаємо схожий результат», — каже генеральний директор «Драгон Капіталу».

Утiм наразі обладнання не надто сильно завантажено. «Щоби його використовувати повністю, треба близько трьох років. Ми вже стали лідерами у СНД. Але продовжуємо інвестувати, тому що це дуже цікавий бізнес», — резюмує Фіала. Карлівський машзавод виготовляє також машини для переробки сільгосппродукції, зокрема для комбікормової і цукрової промисловості. Близько 75% продукції реалізується в Україні, серед країн–імпортерів — Росія, Білорусь, Молдова, Казахстан, Польща, країни Балтії та Близького Сходу.

Торік підприємство виготовило 190 силосів на 108,53 млн. гривень, з яких реалізовано 183 на 109,56 млн. гривень. Торік Карлівський завод збільшив чистий дохід у 3,1 раза — до 194,53 млн. грн. Чистий прибуток становив 20,58 млн. гривень. Позаторік, нагадаємо, підприємство закінчило рік зі збитком.

Село у центрі уваги

На думку експертів, ситуація на Карлівському машзаводі — це класичний приклад розвитку ринкової економіки. Спочатку починається розвиток підприємств, які займаються виробництвом предметів споживання. А вже потім виникають передумови для розвитку і росту виробництв, що виготовляють машини та обладнання для підприємств, які виробляють предмети споживання.

Саме тому український уряд надає таку велику увагу аграрному сектору, розуміючи, що саме це створює передумови для попиту на продукцію сільськогосподарського машинобудування. Нині ж ми перебуваємо на тому етапі розвитку української економіки, коли завдання уряду полягає у тому, що, підтримуючи зростання вітчизняного сільського господарства, створити стимули для інвестування у вітчизняне аграрне та харчове машинобудування.

У цього сектору — величезне майбутнє. Упродовж кількох останніх років в Україні спостерігається неабиякий інтерес вітчизняних та іноземних інвесторів саме до аграрного сектору, який може забезпечити стабільне зростання виробництва і який вже нині дає четвертину українського експорту. Враховуючи обсяг сільськогосподарського виробництва, значний потенціал для його зростання, а также зростання попиту на українську сільськогосподарську продукцію у світі, сприяння розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування стає пріоритетним завданням для уряду.

У Кабміні вже готові до надання податкових та інших преференцій тим іноземним компаніям, які самостійно чи в команії з українськими колегами вироблятимуть у нашій країні сучасну сільськогосподарську техніку та обладнання для зберігання і переробки сільгосппродукції.

Можемо виготовляти самі

Збільшення врожаїв, зростання українського агросектору породжує чітку і прозору тенденцію — збільшення попиту на сільгоспмашини та супутнє обладнання. Уряд бачить своє завдання у цьому процесі, аби такий попит задовольнявся насамперед за рахунок українських машинобудівних підприємств. Адже в цьому випадку саме в Україні, а не в інших державах розвиватиметься промисловість, створюватимуться робочі місця, формуватимуться доходи підприємств, їхніх працівників, платитимуться податки до державного та місцевих бюджетів.

Не скористатися цією тенденцією для нашої держави було б верхом легковажності. Як відомо, Україна має значний потенціал для розвитку сільськогосподарського машинобудування, необхідну базу для створення комплексів із замкнутим технологічним циклом виробництва практично всієї номенклатури технічних засобів із вирощування, збирання, зберігання та переробки аграрної продукції. Створення таких комплексів з одночасним технічним переозброєнням підприємств відповідає сучасним вимогам розвитку промисловості та забезпечує зростання економічної ефективності виробництва.

Тенденцію зростання яскраво ілюструють цифри. Торік, наприклад, продаж продукції агропромислового комплексу за кордон зріс на 38,4% і становить 18,2 млрд. доларів. За перше ж півріччя нинішнього року експортовано сільськогосподарської продукції на суму 7,4 млрд. доларів. Обсяги ж сільськогосподарського виробництва у січні–липні 2013 року зросли на 14,8% у порівнянні із відповідним періодом минулого року.

У державному бюджеті минулого року на здешевлення кредитів для аграріїв передбачили 417,8 мільйона гривень. Цьогоріч, на жаль, ця цифра є дещо меншою. До речі, минулоріч в Україну було імпортовано сільськогосподарської техніки на суму майже 930 млн. додарів. У тому числі нових тракторів на суму 312 млн. доларів, нових зернозбиральних комбайнів на суму 153 млн. доларів. І тут варто задуматися: адже за шість місяців нинішнього року наші аграрії придбали близько 12 тис. сільськогосподарської техніки. Це на 25% більше, ніж за аналогічний період минулого року, причому половина всієї техніки — вітчизняного виробництва.

Для стимулювання наших аграріїв купувати техніку у країні діють спеціальні лізингові програми. У «Програмі активізації економіки України» на лізингові програми в аграрному секторі передбачено 1,3 млрд. гривень для придбання 4 тис. одиниць техніки українського виробництва.