«Хто не скаче — той москаль, гей!»

Іще на екваторі чоловічого Євробаскету–2013, який приймає Словенія, ці змагання без перебільшення можна назвати «турніром–сенсацією». І хоча, можливо, чемпіоном Європи знову — втретє поспіль — стане Іспанія або Франція з Тоні Паркером, на яку цього разу найбільше ставлять букмекери, проте низка інших неочікуваних подій змушує дивитися на словенську першість під незвичним кутом. У першу чергу здивували росіяни без Хряпи й Кириленка, очолювані новим тренером Василем Карасьовим. Бронзові призери минулого ЧЄ та золоті медалісти Євробаскету–2007 провалили перший груповий турнір, не вигравши жодного з чотирьох поєдинків, і достроково втратили всі шанси на медалі.

Автором іншої сенсації, але вже зі знаком «плюс», стали українські баскетболісти, котрі виграли чотири з п’яти матчів і пробилися до другого групового етапу з напором кур’єрського поїзда. Перемоги над бельгійцями, ізраїльтянами та німцями, а вчора — ще й над міцними британцями дали підстави окремим експертам навіть зарахувати «синьо–жовтих» до претендентів на нагороди.

Уже коли підопічні Майка Фрателло виграли два перші поєдинки поспіль, не можна було говорити про випадковість. Відтак успіх у грі з одним із лідерів європейського баскетболу — збірною Німеччини — вже не виглядала чимось неординарним. Для наших гравців, які засвідчують величезне налаштування на перемогу та чудовий командний дух, це було справжнє щастя! Відео, зняте в роздягальні після матчу з німцями, показує, як «синьо–жовті» дружно скандують: «Хто не скаче — той москаль. Гей, гей!» — і всі разом підстрибують, зокрема й чорношкірий Юджин «Пух» Джетер.

Хоча українці виграли у «бундестіму» лише одну з чотирьох чвертей, проте десятиочкового заділу, здобутого в другій десяти хвилинці, вистачило для загальної перемоги. Як і в попередньому матчі з ізраїльтянами, найрезультативнішим став Сергій Гладир, який накидав 25 очок. Високою точністю також відзначилися Джетер і Кирило Натяжко.

Можливо, це найкращий матч, в якому я грав, і я хотів би подякувати всім, хто вболівав за нас, адже завдяки їхній підтримці нам пощастило вирвати важкий поєдинок. Для нас це дійсно велика перемога. В інтернеті довелося прочитати дуже багато неприємних про нашу команду речей, але тепер, не знаю, як ті писаки будуть дивитися на себе в дзеркало», — зазначив центровий «Азовмашу» та української збірної Натяжко.

І справді, до старту ЧЄ мало хто сподівався на такий результат команди Майка Фрателло, особливо у світлі не надто вдало проведених «товарняків» напередодні Євробаскету. Однак сталося дивне перетворення. «Я ще не знаю, з яким результатом ми завершимо турнір, але я завжди знав, що ця команда може грати краще, ніж так, як вона діяла в товариських матчах, і причин для цього чимало. Багато хто говорив про нашу неспроможність, але те, що ми маємо зараз — це результат спарингів із дуже сильними командами — Сербією, Росією, Чорногорією, Туреччиною», — зазначив американський наставник. За його словами, під час тренувального табору збірна України загартувалася психологічно й здобула неоціненний досвід для поєдинків із грізними суперниками.

Одним з таких зубрів є збірна Франції — чинний віце–чемпіон Європи. Після зустрічі з ними позавчора ввечері перервалася переможна серія нашої команди. Однак гра, яку продемонстрували підопічні Фрателло, дозволила знову пишатися українською збірною. Упродовж трьох чвертей «синьо–жовті» на рівних діяли проти зіркових «триколірних», більшу частину цього ігрового часу ведучи перед. Однак, на жаль — для нас, і на щастя —для французів, у їхній команді є легендарний Тоні Паркер. Неодноразовий переможець чемпіонату НБА, віце–чемпіон останнього сезону найсильнішої ліги світу в складі «Сан Антоніо сперз» практично самотужки переграв українську команду в останній чверті, перед якою табло показувало «51:51». Від Паркера залітало все, що забезпечило «Ле бльо» фінішний спурт — 11:0, який і став запорукою перемоги французів — 77:71.

«У нас усе виходило, а наприкінці зустрічі не пощастило», — зітхнув після гри Олександр Мішула. Відзначимо, що головною зброєю «синьо–жовтих» у цьому матчі були триочкові кидки — із 26 «пострілів» наші реалізували 13.

Учорашній матч проти Британії наші хлопці називали «вирішальним боєм», хоча насправді вони пройшли б у другий груповий раунд і з поразкою. Але команда не стала збавляти оберти й одразу взяла бика за роги. «Плюс 14» перед великою перервою — а далі вже можна було доводити свою перевагу «на класі», який прийшов «під час їди», наче апетит.